Як студенти НАУ «Франка» підкорювали

4 – 5 квітня 2013 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка проходив ІІ тур Всеукраїнського конкурсу студентських досліджень із соціолінгвістики, де студенти ІМВ НАУ залишили свій науковий слід і удостоїлися спеціальної відзнаки.

АргоНАУти не на щиті, але й не без трофеїв

Є місця, які впродовж життя обов’язково треба відвідати. «Mustsee», так би мовити… Древньогрецькі аргонавти їздили за золотим руном до Чорного моря. За золотом львівського ґатунку їздили й ми, три столичні спудеї. І мова піде не тільки про саморобні монетки...

ЛЬВІВ-НАУКА

Франківська almamater урочисто промовляє: Рatriaedecoricivibuseducandis (Освічені громадяни – окраса Батьківщини). Університет упевнено тримає марку одного з найпотужніших наукових осередків країни. Завдяки зусиллям професора кафедри загального мовознавства Галини Мацюк та декана філологічного факультету Ярослава Гарасима в навчальному закладі квітне філологія і її наукові пагони, зокрема і соціолінгвістика. З 2005 року Всеукраїнський конкурс студентських досліджень у цій галузі скликає до славного міста Лева наукову молодь з усієї України.

Цьогоріч до участі в конкурсі приєдналися й студенти нашого університету. Ірина Костюк, Світлана Кравченко та Юлія Мерзлюк, студенти ІІІ курсу кафедри журналістики ІМВ, захищали честь Національного авіаційного університету своїми дослідницькими роботами в галузі журналістико- та мовознавства. Наші студенти підкорили шановне університетське журі свіжістю погляду на досліджувані проблеми, вони довели, що українська мова має невичерпні потенції і цим підкорили «Франка». Під час урочистого нагородження конкурсантів Ярослав Гарасим наголосив, що приємно вражене столичними студентами журі змушене було створити спеціальну відзнаку «Грамоту для Делегації ІМВ НАУ за творчий підхід до аналізу текстів ЗМІ», а пані Галина Мацюк запросила їх на конкурс і на наступний рік.

Крім конкурсу, науковий захід доповнювався ще й Всеукраїнським науковим семінаром із соціолінгвістики, де молоді дослідники могли почути авторитетне слово досвідчених науковців. Говорили про національну історичну пам'ять, українську мовну ситуацію, мовну політику та про стан України загалом, але головне при цьому – єдність. Захід проходив під Франковим, заповітним: «Дух, Наука, Думка, Воля». 28 молодих науковців із Півночі і Півдня, Заходу і Сходу об’єдналися під егідою 350-річного «Франка» і це досягнення.

Молодь небайдужа. Молодь активна. Молодь ініціативна…

І приємно, що й наші студенти творять майбутнє країни вже сьогодні.

ЛЬВІВ-КУЛЬТУРА

Освіченість як чеснота, традиція як фундамент

Духовність храмів, величність архітектури, автентичність музеїв і вроджений аристократизм. Відчуття стилю та смаку у львів’ян, здається, з’являється з першим ковтком кави та всотується у свідомість із першим кроком до аlmamater Великого Каменяра.

У Львівському університеті не те що професори чи студенти, а навіть тітонька-гардеробниця справляє враження розумної та культурної особистості. Адже освіченість як чеснота і традиція як її фундамент – неписане правило для львів’ян. Учасники II туру Всеукраїнського конкурсу студентських досліджень із соціолінгвістики змогли переконатися у цьому.

Організатори конкурсу приготували спеціальну дводенну програму, що передбачала не тільки захист наукових робіт, а й екскурсію вечірнім Львовом та виступ Христини Соловій, студентки IV курсу Львівського університету ім. І.Франка, учасниці проекту «Голос країни», яка, за словами Галини Мацюк, ще на проекті, під час відбіркових турів, змогла «продемонструвати свою громадську позицію».

Тож після напруженого дев’ятигодинного захисту студентських досліджень учасники конкурсу мали змогу познайомитися з містом Лева та компенсувати втому солодощами із львівської шоколадні. А вже наступного дня після пленарного засідання Х Всеукраїнського соціолінгвістичного семінару та нагородження переможців у

Дзеркальній залі послухати вокальний номер від Христини.

Юна львів’янка, як і обіцяла, виконала для присутніх улюблені лемківські пісні, а також київську та херсонську для гостей зі столиці та чорноморського краю. Пісні від Христини стали завершальною нотою дводенної програми і учасники попрямували із університету, де на них чекав кам’яний Франко іззапрошеннямобов’язковоповернутисянаступного року.

ЛЬВІВ-ІДЕЯ

Про мову, рибу і Берлін

Львів – місто горде й вакуумне. І хоча сувенірна чашка закликає: «Львів відкритий для світу», львів’яни не дуже поспішають пускати когось на свою ідейну територію. Бойки й лемки міцного характеру, такого, як кава з іменитої копальні, помітили свої кордони не тільки пістрявими забудовами, а й чітко розставленими пріоритетами Ідейною ратушею львівської сучасності став університет Франка. Державна мова в височенних стінах будівлі доби Ренесансу звучить велично й стильно. Професура – консервативна, студенти – радикальні й стійкі у своїх поглядах. Тому трьох столичних гостей у синій формі франківська спільнота сприйняла насторожено. Обговорювали нас скрізь і вся, дивував чи то синій колір, чи то бейджик із надписом «Київ». Відтак ділове відрядження поступово набувало присмаку певної територіальної націодиференціації. Цікавими були «напади» членів журі на юних дослідників із східних та південних регіонів, до «своїх» же ставлення було більш аніж лояльне. Львів позиціонував себе як консолідуючий центр. А деякі корінні львів’яни заявляли відкрито, що вся Україна тримається тільки завдяки їм: лише вони борються за ідею. Та тут треба розмежовувати поняття: мова і патріотизм. Мова не може бути самоціллю. Вона частина цієї цілі. Чудово, що є ідея, є бажання бути державою. Проте має бути готовність піти на діалог, першим кроком до якого може стати простий львівський конкурс із соціолінгвістики. Проблема одна: стереотипність мислення обох регіонів. Бо коли паралізує ліву руку, організм компенсує всі функції правою. У державотворчих процесах такі прояви закінчуються фатально. І для мови, і для нації. Бо коли риба гниє, то не важливо, звідки почався розклад.

А нам ще тут жити. Тому в планах на правах мозкового центру держави є бажання консолідувати розіпнуті Дніпром території. Є всі підстави відвернути сумну колись історію Берліна…

Ірина КОСТЮК, Юлія МЕРЗЛЮК, Світлана КРАВЧЕНКО