Відмінності між версіями «Школа майстерності Світлани Долеско»
Матеріал з Кафедра журналістики
Admin2 (Обговорення • внесок) (Створена сторінка: Найяскравішими враженнями від минулого навчального року для багатьох студентів-журна...) |
Admin2 (Обговорення • внесок) |
||
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Чи важливим є вивчення культури різних народів, чи це залишається минулим, на яке не варто звертати увагу? | Чи важливим є вивчення культури різних народів, чи це залишається минулим, на яке не варто звертати увагу? | ||
− | + | На це питання відповіла Світлана Долеско – директор центру української культури та мистецтв, яка завітала до Національного авіаційного університету з триденним майстер-класом для студентів. Другий день занять був неймовірно цікавим та просвітницьким. Тема стосувалась доби Відродження. На ввімкненому проекторі змінювались зображення, нам демонстрували світові шедеври мистецтва. Особливо детальний був розгляд картини «Портрет подружжя Арнольфіні». | |
− | + | - Відкрита рука – це символ довіри, персик – непорочності. А чоловік на полотні стоїть босим, тим самим символізуючи те, що він більше не одружиться. І запам’ятайте мистецтво Ван Ейка – це примітивізм, - промовляла Світлана, а дівчата швидко шкрябала олівцями на папері, боячись пропустити бодай одне слово. | |
− | + | Напевне, це для них нова інформація. Вивчення минулого, на жаль, не популярне серед сучасної молоді. Але як ми можемо мати майбутнє, не значи минулого. Неможливо розвивати культуру наступного віку, не знаючи хоч приблизно минулої доби. Знання світової культури, перш за все, розвивають загальні знання та кмітливість. Саме з цією метою і була організована ця зустріч, яка з великим успіхом прийнялась серед студентів. | |
- Святих не можна було зображувати в одежі. Цим і характерна доба Відродження. А ось в традиційному більший посил йде на духовність. Це і є спільне цих різних епох, - продовжувала пані Світлана. | - Святих не можна було зображувати в одежі. Цим і характерна доба Відродження. А ось в традиційному більший посил йде на духовність. Це і є спільне цих різних епох, - продовжувала пані Світлана. |