Відмінності між версіями «ВИДАННЯ КАФЕДРИ»

Монографія є першою спробою виокремлення й спеціального дослідження історії появи й еволюції перських катренів – рубаїв – в українській поезії. Обґрунтувано твердження, що це строфа, яка набула в українських варіантах ознак жанру, отже, утвердилася спочатку як строфожанр, а згодом – як жанр і поліжанр медитативної лірики. Досліджено передумови поширення рубаїв у нашій поезії. Проаналізовано тематику, проблематику й поетику рубаяни Д. Павличка як прикладу найбільш досконалого побутування рубаїв в українській поезії, визначено питому частку її у творчості поета й роль у строфожанровому збагаченні вітчизняного письменства. Виділено рівні інтертекстуальних зв’язків між рубаями Д. Павличка й інших українських поетів. Здійснено аналіз текстів рубаїв під кутом зору канону/деканонізації, окреслено ідіостилістичні особливості їх та новації. Висвітлено рецепцію в українській літературі поезії народів Сходу загалом і рубаїв О. Хайяма зокрема. Досліджений масив рубаїв осмислюється в контексті українського віршознавства й інтерпретується як одне з джерел ідейно-тематичного та жанрово-стилістичного збагачення й оновлення літератури.

Монографія є першою спробою виокремлення й спеціального дослідження історії появи й еволюції перських катренів – рубаїв – в українській поезії. Обґрунтувано твердження, що це строфа, яка набула в українських варіантах ознак жанру, отже, утвердилася спочатку як строфожанр, а згодом – як жанр і поліжанр медитативної лірики. Досліджено передумови поширення рубаїв у нашій поезії. Проаналізовано тематику, проблематику й поетику рубаяни Д. Павличка як прикладу найбільш досконалого побутування рубаїв в українській поезії, визначено питому частку її у творчості поета й роль у строфожанровому збагаченні вітчизняного письменства. Виділено рівні інтертекстуальних зв’язків між рубаями Д. Павличка й інших українських поетів. Здійснено аналіз текстів рубаїв під кутом зору канону/деканонізації, окреслено ідіостилістичні особливості їх та новації. Висвітлено рецепцію в українській літературі поезії народів Сходу загалом і рубаїв О. Хайяма зокрема. Досліджений масив рубаїв осмислюється в контексті українського віршознавства й інтерпретується як одне з джерел ідейно-тематичного та жанрово-стилістичного збагачення й оновлення літератури.

</div>

</div>

== Рижко Олена «Стилістика української мови. Практикум»  Навчальний посібник ==

== Рижко Олена «Стилістика української мови. Практикум»  Навчальний посібник ==