Відмінності між версіями «ВИДАННЯ КАФЕДРИ»
Матеріал з Кафедра журналістики
Admin (Обговорення • внесок) |
Admin (Обговорення • внесок) |
||
Рядок 147: | Рядок 147: | ||
Для студентів вищих навчальних закладів, юристів-практиків та усіх, хто хоче навчитися вправно і швидко укладати юридичні документи. | Для студентів вищих навчальних закладів, юристів-практиків та усіх, хто хоче навчитися вправно і швидко укладати юридичні документи. | ||
+ | </div> | ||
== В’ячеслав Васильченко. «Гаудеамус» в исполнении смерти, или Vivant, professores.== | == В’ячеслав Васильченко. «Гаудеамус» в исполнении смерти, или Vivant, professores.== | ||
Рядок 158: | Рядок 159: | ||
Вокруг конференции и имени мсье Сиррениуса начинают происходить странные и загадочные вещи: то в газетах появляются статьи, ставящие под сомнение его авторство, то по ритуалу, описанному в романе, начинают гибнуть люди, знавшие юбиляра. Начав вместе с Робером и его двоюродным братом – офицером полиции – Фабьеном расследование этого неординарного дела, профессор Лисица оказывается в центре опасных приключений… | Вокруг конференции и имени мсье Сиррениуса начинают происходить странные и загадочные вещи: то в газетах появляются статьи, ставящие под сомнение его авторство, то по ритуалу, описанному в романе, начинают гибнуть люди, знавшие юбиляра. Начав вместе с Робером и его двоюродным братом – офицером полиции – Фабьеном расследование этого неординарного дела, профессор Лисица оказывается в центре опасных приключений… | ||
− | + | </div> | |
Рядок 171: | Рядок 172: | ||
У монографії розкриваються питання становлення та розвитку української літератури за межами материкової України, зокрема період мистецького Українського Руху. На матеріалі творчості таких письменників, як І. Костецький, Ф. Дудко, Ю. Клен, С. Парфенович, В. уральський та ін. докладно розглядаються актуальні для сучасного українського літературознавства питання розвитку жанру новели, простежується динаміка становлення української малої пози означу вального періоду. | У монографії розкриваються питання становлення та розвитку української літератури за межами материкової України, зокрема період мистецького Українського Руху. На матеріалі творчості таких письменників, як І. Костецький, Ф. Дудко, Ю. Клен, С. Парфенович, В. уральський та ін. докладно розглядаються актуальні для сучасного українського літературознавства питання розвитку жанру новели, простежується динаміка становлення української малої пози означу вального періоду. | ||
+ | </div> | ||
Рядок 191: | Рядок 193: | ||
Самотня жінка у великому чорно-білому світі. Її життя – це філософія, це прелюдія, що спинилася на високій ноті, бо вона сама себе не знає, шукає і не знаходить. Її релігія – любов, а її бажання – бути «галактикою» для того єдиного, водночас реального і нереального. Але... «День як день, тільки ти чомусь сама...» | Самотня жінка у великому чорно-білому світі. Її життя – це філософія, це прелюдія, що спинилася на високій ноті, бо вона сама себе не знає, шукає і не знаходить. Її релігія – любов, а її бажання – бути «галактикою» для того єдиного, водночас реального і нереального. Але... «День як день, тільки ти чомусь сама...» | ||
− | + | </div> | |
Рядок 208: | Рядок 210: | ||
Монографія є першою спробою виокремлення й спеціального дослідження історії появи й еволюції перських катренів – рубаїв – в українській поезії. Обґрунтувано твердження, що це строфа, яка набула в українських варіантах ознак жанру, отже, утвердилася спочатку як строфожанр, а згодом – як жанр і поліжанр медитативної лірики. Досліджено передумови поширення рубаїв у нашій поезії. Проаналізовано тематику, проблематику й поетику рубаяни Д. Павличка як прикладу найбільш досконалого побутування рубаїв в українській поезії, визначено питому частку її у творчості поета й роль у строфожанровому збагаченні вітчизняного письменства. Виділено рівні інтертекстуальних зв’язків між рубаями Д. Павличка й інших українських поетів. Здійснено аналіз текстів рубаїв під кутом зору канону/деканонізації, окреслено ідіостилістичні особливості їх та новації. Висвітлено рецепцію в українській літературі поезії народів Сходу загалом і рубаїв О. Хайяма зокрема. Досліджений масив рубаїв осмислюється в контексті українського віршознавства й інтерпретується як одне з джерел ідейно-тематичного та жанрово-стилістичного збагачення й оновлення літератури. | Монографія є першою спробою виокремлення й спеціального дослідження історії появи й еволюції перських катренів – рубаїв – в українській поезії. Обґрунтувано твердження, що це строфа, яка набула в українських варіантах ознак жанру, отже, утвердилася спочатку як строфожанр, а згодом – як жанр і поліжанр медитативної лірики. Досліджено передумови поширення рубаїв у нашій поезії. Проаналізовано тематику, проблематику й поетику рубаяни Д. Павличка як прикладу найбільш досконалого побутування рубаїв в українській поезії, визначено питому частку її у творчості поета й роль у строфожанровому збагаченні вітчизняного письменства. Виділено рівні інтертекстуальних зв’язків між рубаями Д. Павличка й інших українських поетів. Здійснено аналіз текстів рубаїв під кутом зору канону/деканонізації, окреслено ідіостилістичні особливості їх та новації. Висвітлено рецепцію в українській літературі поезії народів Сходу загалом і рубаїв О. Хайяма зокрема. Досліджений масив рубаїв осмислюється в контексті українського віршознавства й інтерпретується як одне з джерел ідейно-тематичного та жанрово-стилістичного збагачення й оновлення літератури. | ||
− | + | </div> | |
Рядок 230: | Рядок 232: | ||
Навчальний посібник «Стилістика сучасної української мови. Практикум» становить собою систематизований збірник вправ і завдань до розділів «Основні поняття стилістики», «Фоностилістика», «Лексичні засоби стилістики» та «Фразеологічна стилістика» однойменного курсу. Розділи та практичні завдання посібника побудовані відповідно до чинної програми. Наприкінці вміщено зразки стилітисного аналізу тексту й самі тексти для аналізу. | Навчальний посібник «Стилістика сучасної української мови. Практикум» становить собою систематизований збірник вправ і завдань до розділів «Основні поняття стилістики», «Фоностилістика», «Лексичні засоби стилістики» та «Фразеологічна стилістика» однойменного курсу. Розділи та практичні завдання посібника побудовані відповідно до чинної програми. Наприкінці вміщено зразки стилітисного аналізу тексту й самі тексти для аналізу. | ||
Призначений для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. | Призначений для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. | ||
− | + | </div> | |
== Кривошея Г.П. «Журналістика: поняття, терміни» Навчальний посібник == | == Кривошея Г.П. «Журналістика: поняття, терміни» Навчальний посібник == | ||
Рядок 240: | Рядок 242: | ||
У навчальному посібнику використані загальноприйнятні поняття фахівців журналістики, науковців, зокрема – Д Григоришина, В. Іванова, В. Різуна та ін. Ті ж поняття та терміни, які виявились на думку автора, недосконалими, застарілими, сформульовані ним з позицій сьогодення. Автором запроновонана і своя термінологія, своє тлумачення понять, які зафіксовані в літературі із журналістики. | У навчальному посібнику використані загальноприйнятні поняття фахівців журналістики, науковців, зокрема – Д Григоришина, В. Іванова, В. Різуна та ін. Ті ж поняття та терміни, які виявились на думку автора, недосконалими, застарілими, сформульовані ним з позицій сьогодення. Автором запроновонана і своя термінологія, своє тлумачення понять, які зафіксовані в літературі із журналістики. | ||
+ | </div> |