Відмінності між версіями «ВИДАННЯ КАФЕДРИ»
Матеріал з Кафедра журналістики
Admin (Обговорення • внесок) |
Admin (Обговорення • внесок) (→Рижко Олена «Карнавал триває» Роман) |
||
| Рядок 179: | Рядок 179: | ||
| − | == Рижко Олена | + | == Рижко Олена «Рубаї в українській поезії: від канонізованої строфи до полі жанру» Монографія== |
<div style="width: 100%; clear: right; float: center; position: relative; border: 1px solid wight; margin-left: 5 px; margin-top: 20px; margin-bottom: 20px; padding: 10px; background-color: wight"> | <div style="width: 100%; clear: right; float: center; position: relative; border: 1px solid wight; margin-left: 5 px; margin-top: 20px; margin-bottom: 20px; padding: 10px; background-color: wight"> | ||
[[Файл:V9.jpg|left|150px]] | [[Файл:V9.jpg|left|150px]] | ||
| − | *Рік видання: | + | *Рік видання: 2005 |
| − | *Кількість сторінок: | + | *Кількість сторінок: 252 |
| − | *ISBN: | + | *ISBN: 966-8299-20-5 |
| − | *Формат: | + | *Формат: 60х84/16 |
*Обкладинка: тверда | *Обкладинка: тверда | ||
Анотація: | Анотація: | ||
| − | + | Монографія є першою спробою виокремлення й спеціального дослідження історії появи й еволюції перських катренів – рубаїв – в українській поезії. Обґрунтувано твердження, що це строфа, яка набула в українських варіантах ознак жанру, отже, утвердилася спочатку як строфожанр, а згодом – як жанр і поліжанр медитативної лірики. Досліджено передумови поширення рубаїв у нашій поезії. Проаналізовано тематику, проблематику й поетику рубаяни Д. Павличка як прикладу найбільш досконалого побутування рубаїв в українській поезії, визначено питому частку її у творчості поета й роль у строфожанровому збагаченні вітчизняного письменства. Виділено рівні інтертекстуальних зв’язків між рубаями Д. Павличка й інших українських поетів. Здійснено аналіз текстів рубаїв під кутом зору канону/деканонізації, окреслено ідіостилістичні особливості їх та новації. Висвітлено рецепцію в українській літературі поезії народів Сходу загалом і рубаїв О. Хайяма зокрема. Досліджений масив рубаїв осмислюється в контексті українського віршознавства й інтерпретується як одне з джерел ідейно-тематичного та жанрово-стилістичного збагачення й оновлення літератури. | |
