Відмінності між версіями «АКАДЕМІЯ ЕКСТРЕМАЛЬНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ»

8 листопада в Інституті міжнародних відносин відбулася зустріч з відомим журналістом, автором документальних фільмів та ведучим програми «Надзвичайна ситуація» на каналі ICTV Костянтином Петровичем Стогнієм. Представила гостя директор Інституту А.М. Фоменко. Майстер-клас розпочався з пояснення терміна «екстремальна журналістика». На думку Костянтина Стогнія, це є специфічний напрям діяльності журналістики, в якому надважливе місце відводиться методиці організації оперативної інформації з місць екстремальних подій.

8 листопада в Інституті міжнародних відносин відбулася зустріч з відомим журналістом, автором документальних фільмів та ведучим програми «Надзвичайна ситуація» на каналі ICTV Костянтином Петровичем Стогнієм. Представила гостя директор Інституту А.М. Фоменко. Майстер-клас розпочався з пояснення терміна «екстремальна журналістика». На думку Костянтина Стогнія, це є специфічний напрям діяльності журналістики, в якому надважливе місце відводиться методиці організації оперативної інформації з місць екстремальних подій.

«Ми живемо в надто мінливому та різнобічному світі, де розуміння подій тісно пов’язане з власним самовдосконаленням. Девіз піонера комп’ютерної ери Стіва Джобса «Змінись або загинь» став актуальним для професії журналіста» - продовжував Костянтин Петрович. Крім того, важливо розумом осягнути всю палітру подій водночас. За одні й ті ж самі протиправні або аморальні дії у різних суспільствах існує різний ступінь покарання - від етичного засудження до фізичного знищення особи (прикладом став випадок у Криму, коли нещодавно дівчину згідно з релігійними канонами на смерть забили камінням за подружню зраду). Таке розуміння потрібно для роботи журналіста в різних соціокультурних умовах, адже несвідомі дії або навіть вислови журналіста можуть стати підґрунтям для небажаних конфліктних ситуацій.

«Ми живемо в надто мінливому та різнобічному світі, де розуміння подій тісно пов’язане з власним самовдосконаленням. Девіз піонера комп’ютерної ери Стіва Джобса «Змінись або загинь» став актуальним для професії журналіста» - продовжував Костянтин Петрович. Крім того, важливо розумом осягнути всю палітру подій водночас. За одні й ті ж самі протиправні або аморальні дії у різних суспільствах існує різний ступінь покарання - від етичного засудження до фізичного знищення особи (прикладом став випадок у Криму, коли нещодавно дівчину згідно з релігійними канонами на смерть забили камінням за подружню зраду). Таке розуміння потрібно для роботи журналіста в різних соціокультурних умовах, адже несвідомі дії або навіть вислови журналіста можуть стати підґрунтям для небажаних конфліктних ситуацій.

Цікавим виявилося питання про розвиток сучасного медіа-простору з огляду на «засилля» насильства на екрані. Костянтин Петрович, взявши в руки крейду, намалював на дошці графік і відповів так: «Цей графік схожий на горб верблюда, в математиці має назву «графік нормального розподілення», його можна використати як модель, що пояснює дану ситуацію. Отже, знизу це споживачі з невисоким розвитком інтелекту, їх переважна більшість, вони легко сприймають інформацію про насильство. Вище догори - споживачі з більшим рівнем самосвідомості, і на самому піку - найбільш розвинуті особистості, які вважають насильство на екрані неприпустимим, але їх переважна меншість. Математика проста: більше споживачів — більший прибуток. Тому керівництво телеканалів задля отримання рейтингу та «легких грошей» розраховує на кількість споживачів, а не на якість інформаційного продукту. Хоча, на мою думку, потік сюжетів про вбивства, грабунки, наркоманію розбещує свідомість громадян, зокрема молоді, адже подібну інформацію потрібно організовувати професійно та транслювати дозовано».

Цікавим виявилося питання про розвиток сучасного медіа-простору з огляду на «засилля» насильства на екрані. Костянтин Петрович, взявши в руки крейду, намалював на дошці графік і відповів так: «Цей графік схожий на горб верблюда, в математиці має назву «графік нормального розподілення», його можна використати як модель, що пояснює дану ситуацію. Отже, знизу це споживачі з невисоким розвитком інтелекту, їх переважна більшість, вони легко сприймають інформацію про насильство. Вище догори - споживачі з більшим рівнем самосвідомості, і на самому піку - найбільш розвинуті особистості, які вважають насильство на екрані неприпустимим, але їх переважна меншість. Математика проста: більше споживачів — більший прибуток. Тому керівництво телеканалів задля отримання рейтингу та «легких грошей» розраховує на кількість споживачів, а не на якість інформаційного продукту. Хоча, на мою думку, потік сюжетів про вбивства, грабунки, наркоманію розбещує свідомість громадян, зокрема молоді, адже подібну інформацію потрібно організовувати професійно та транслювати дозовано».