Відмінності між версіями «Васильченко, Вячеслав Миколайович»

Матеріал з Кафедра журналістики
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: {{Персона | ФИО = Васильченко Вячеслав Миколайович | Фото = nazarenko_galina.jpg | Данные = Кандидат ...)
 
 
Рядок 3: Рядок 3:
 
ФИО = Васильченко Вячеслав Миколайович
 
ФИО = Васильченко Вячеслав Миколайович
 
|
 
|
−
Фото = nazarenko_galina.jpg
+
Фото = vasylchenko_vyacheslav.jpg
 
|
 
|
 
Данные = Кандидат філологічних наук, доцент.   
 
Данные = Кандидат філологічних наук, доцент.   
Рядок 10: Рядок 10:
 
[[Категорія: Викладачі]] [[Категорія: Доценти]] [[Категорія: Кандидати наук]]  
 
[[Категорія: Викладачі]] [[Категорія: Доценти]] [[Категорія: Кандидати наук]]  
  
−
Проводить наукові дослідження в галузі історії фразеології та використання її в мові засобів масової нформації і практичної стилістики сучасної української мови. Публікується як в країні, так і в закордонних виданнях.
+
Васильченко В’ячеслав Миколайович – письменник, журналіст, науковець, педагог – народився 16 листопада минулого століття в м. Переяслав-Хмельницький Київської області.  
  
−
Проводить наукові дослідження в галузі історії фразеології та використання її в мові засобів масової інформації і практичної стилістики сучасної української мови. Публікується як в Україні, так і в закордонних виданнях. Бере участь в українських і міжнародних наукових конференціях.
+
Відслужив у радянському війську (заступник командира взводу – офіційно, а неофіційно – диригента військового оркестру (оркестр-бо позаштатний).  
  
−
Має більше 70-ти наукових та навчально-методичних праць, у т. ч.:
+
Перед вступом до вишу 10 місяців працював керівником гуртків у районному будинку піонерів.  
  
−
*Васильченко В. Українська фразеологія: Навчальний посібник для самостійного вивчення. – К.: Товариство "Знання" України, 2000. – 97 с.
+
1992 р. закінчив Київський державний педагогічний інститут ім. М. Драгоманова (філологічний факультет, спец. «українська мова і література» (а паралельно працював учителем української мови у школі № 254 м. Києва) та Київський національний університет внутрішніх справ (спец. «правознавство» (2006). За розподілом направлений на кафедру стилістики української мови рідного університету.  
  
−
*Васильченко В. Грамотність і культура українського мовлення: Навчальне видання. Практикум. – К.: НАВСУ,  2003. – 53 с.
+
Закінчив аспірантуру (1997) та докторантуру (2009).
  
−
*Васильченко В. Доценко О. Диктант з української мови: Навчальний посібник. – К.: НАВСУ, 2003. – 204 с.
+
Кандидат філологічних наук (2001), доцент (2004). Очолював кафедру юридичного документознавства Національної академії внутрішній справ України (підполковник міліції), факультет іноземних мов ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Григорія Сковороди», був заступником директора комерційного підприємства. Нині працює над докторською дисертацією з історичної (обрядової) фразеології. Коло наукових інтересів: історичний словотвір, юридична лінгвістика та документознавство, теорія комунікації, культура мови, стилістика, теорія тексту, дискурсологія.
  
 +
Автор більше 100 наукових і навчально-методичних праць, серед яких понад десять – навчальні посібники (у тому числі – з грифом МОН України).
 +
*Васильченко В. Українська фразеологія: Навчальний посібник для самостійного вивчення. – К.: Товариство "Знання" України, 2000. – 97 с.
 +
*Васильченко В. Грамотність і культура українського мовлення: Навчальне видання. Практикум. – К.: НАВСУ,  2003. – 53 с.
 +
*Васильченко В. Доценко О. Диктант з української мови: Навчальний посібник. – К.: НАВСУ,  2003. – 204 с.
 
*Васильченко В. Доценко О. Екзаменаційний диктант без репетитора. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2005. –  304 с.
 
*Васильченко В. Доценко О. Екзаменаційний диктант без репетитора. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2005. –  304 с.
−
 
 
*Васильченко В. Грамотність українського мовлення. 50 карток-комплексів: Навчальний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005, 2006. – 124 с.
 
*Васильченко В. Грамотність українського мовлення. 50 карток-комплексів: Навчальний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005, 2006. – 124 с.
−
 
 
*Васильченко В. Українське мовлення. Крок у грамотність: Навчальний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005. – 240 с.
 
*Васильченко В. Українське мовлення. Крок у грамотність: Навчальний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005. – 240 с.
−
 
 
*Васильченко В. П'ятдесят уроків грамотності: Навчальний посібник для набуття навичок грамотного використання української мови. – Бориспіль: Поліграфічний центр "Ризографіка", 2006. – 389 с.
 
*Васильченко В. П'ятдесят уроків грамотності: Навчальний посібник для набуття навичок грамотного використання української мови. – Бориспіль: Поліграфічний центр "Ризографіка", 2006. – 389 с.
−
 
 
*Васильченко В. Українське мовлення. 100 самодиктантів для роботи над удосконаленням писемної грамотності: Навчальний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2010. – 160 с.
 
*Васильченко В. Українське мовлення. 100 самодиктантів для роботи над удосконаленням писемної грамотності: Навчальний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2010. – 160 с.
 +
*Васильченко В.,  Доценко О.,  Васильченко М. Юридичні документи: правила укладання та оформлення. Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2011. – 552 с.
 +
(У співавторстві) Теорія й методика журналістської творчості: Інтегрований навчальний посібник. – К.: НАУ, 2012. – 179 с. (Розділ 8. «Засоби стилістичного увиразнення журналістського мовлення», С. 79-162.)
 +
 +
Маю публікації за кордоном.
 +
 +
Пишу для глянцевих журналів. На сайті ПВД «Твердиня» веду письменницький блог.
 +
 +
*2009 опублікував детективний роман «Гаудеамус» в исполнении смерти, или Vivant, professores (Рівне : Волинські обереги, 2009. – 262 с.)
 +
 +
*2012 став дипломантом Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» (спеціальна відзнака «Вибір видавця») за детективний роман «Дворушники, або Євангеліє від вовкулаки» (Луцьк : ПВД «Твердиня», 2012. – 336 с.).
 +
 +
*2013 року став лауреатом Міжнародного літературного конкурсу романів, кіносценаріїв, п’єс, пісенної лірики та творів для дітей «КОРОНАЦІЯ СЛОВА». Спеціальна відзнака «За ексклюзивний роман від готелю «Брістоль» в номінації Роман» (Твір – Притулок для прудкого біса : детективний роман / В. М. Васильченко. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2013. – 292 с.)
 +
 +
*2014 року став лауреатом Міжнародного літературного конкурсу романів, кіносценаріїв, п’єс, пісенної лірики та творів для дітей «КОРОНАЦІЯ СЛОВА». Спеціальна відзнака «Вибір видавця» (Твір – FaкiR  : детективний роман / В. М. Васильченко. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2014. – 396 с.)
 +
 +
Головного героя професора Богдана Лисицю автор вигадав давно. Ще у студентські роки (правда, був тоді нинішній професор-детектив усього лиш учорашнім випускником), коли чим би ще й займалися майбутні філологи, як не написанням літературних творів на лекціях. Один писав вірш, а інший одразу ж – пародію. Потім мінялися ролями.
 +
 +
У студентські роки почав писати прозу. Першу рецензію (вона й зараз зберігається в архіві автора) на свої твори одержав від Петра Івановича Орлика (1929–1993) – відомого українського літературознавця, доктора філологічних наук, професора Київського педуніверситету ім. М. Драгоманова, який пізніше став науковим керівником В. Васильченка. Підготовлена спільно дипломна робота «Жанр поеми у творчості Євгена Плужника» блискуче захищена на кафедрі літератури і одержала заслужене «відмінно». І – як бонус – рекомендацію до аспірантури. Але, опинившись за розподілом на кафедрі стилістики, надав перевагу аспірантурі мовознавчій.
 +
 +
Перші «письменницькі» симптоми виявилися ще у дитячому віці. Одного разу (5-й клас) додому задали знайти «не в хрестоматії» вірш про Леніна і вивчити напам’ять. Дитина загралася, а коли в неділю увечері розгорнула щоденника, – жахнулася: вірш не знайдено і не вивчено (хоча усе завжди виконував, і в атестаті за 10 класів не мав жодної четвірки). Вихід знайшовся швидко. Узяти і… написати самому:
 +
 +
{{Цитата|До Жовтневого повстання
 +
 +
Жили люди в кабалі,
 +
 +
Та ось Ленін об’явився!
 +
 +
(Вість пройшла по всій землі).
 +
 +
 +
А як брали палац Зимній,
 +
 +
Скільки полягло бійців,
 +
 +
Та усе ж таки упали
 +
 +
Барикади юнкерів.
 +
 +
 +
Мітинг в палаці відбувся,
 +
 +
На трибуні Ленін виступав,
 +
 +
Всі солдати слухали з любов’ю.
 +
 +
Він декрет про мир їм зачитав}}
 +
 +
…і п’ятірку одержано. Ще й на черговій річниці «Великого Жовтня» у переповненому залі читав зі сцени…
 +
 +
Потім були роки писання «в стіл». Кілька списаних віршами блокнотів про… Неї. Кілька добірок віршів у пресі:
 +
 +
 +
{{Цитата|Пробач поетові усе,
 +
 +
Як його спів – неізрадливий:
 +
 +
Він, як і всі, свій хрест несе,
 +
 +
Але його – він особливий…}}
 +
 +
 +
{{Цитата|
 +
Не клени мене, о, не клени,
 +
 +
Не один винен я, що не буде…
 +
 +
Більш не буде тієї весни,
 +
 +
Що коханням розкраяла груди…}}
 +
 +
 +
{{Цитата|
 +
Давай розпалимо вогонь,
 +
 +
Нехай іскриться, світить, гріє,
 +
 +
Й від нього небо зазоріє
 +
 +
Сузір’ям з’єднаних долонь… 
 +
 +
Давай розпалимо вогонь…}}
 +
 +
 +
{{Цитата|
 +
Ми будем лиш удвох. На ключ замкнем всі двері,
 +
 +
Зашторим вікон мерехткий екран,
 +
 +
На простирадла білому папері
 +
 +
Кохання нашого напишемо роман…
 +
 +
Потім зустріч Її. У реальному житті…}}
 +
 +
 +
*1991 рік. Рукою початківця написана повість «Кульгаюча постать у сірому». І видавець знайшовся. Редактор газети «Сокіл» Ярослав Борсук. Але… То – «шалені 90-ті». І треба виживати. Яка там література. Родина. Маленька дитина. Марієчка… Професійне становлення як викладача вишу… Писати випадало тільки те, що вимагала робота і за що могли заплатити кілька копійок. Чи пак – купонів. А зарплатня викладача (вчорашнього випускника) тоді дорівнювала «винагороді» прибиральниці у магазині (хай не ображаються люди цієї професії). Просто перед цим витрачено 5 років життя…
 +
 +
 +
*1991 рік. Після невдало опублікованої повісті (тобто зовсім не опублікованої) студент-п’ятикурсник (і паралельно вчитель) ночами, між підготовкою до уроків, пар і написанням дипломної виділяє кілька хвилин уже для роману. Тут уперше й з’являється Богдан Лисиця. Рукопис той ще й досі не закінчено…
 +
 +
Роки праці, підготовка й захист кандидатської, народження сина, Ярославчика. Ось уже й цілий начальник кафедри. Але ота мрія все жила. Відтоді, коли з’явилася вперше. Після прочитання Конан Дойла. Хочу теж бути письменником! Щоб теж про розумників, які силою думки розгадують найскладніші загадки…
 +
 +
 +
На шляху до своєї книжки мусиш пройти багато лабіринтів. Найперше треба, побороти себе. Невіру в те, що зроблене тобою потрібне людям. Це коли кладеш цеглину до цеглини і виростає стіна – трошки простіше. А коли починаєш писати… Наступний етап: треба, щоб якийсь мудрий дядечко (крутий редактор!) добряче повозив тебе фейсом по асфальту. І розказав, що тобі слід займатися чимось іншим. У літературі й так багато розумних і талановитих, а ти – не один з них. І вона чудово обійдеться без тебе. Після таких моментів не те що писати далі – жити не хочеться. Хто ти такий? Замахнувся на таке! Забудь. Залиш писання для письменників. Вони ж такі мудрі й бородаті (на портретах у шкільних кабінетах літератури – класики), чи модно-успішно-гламурні (у «глянцях» – сучасні).
 +
Обов’язково також треба, щоб із видавництва нікому не відомому писаці ввічливо відповіли наперед заготовленою формою, що не бачать «комерційної перспективи у виданні вашого тексту»…
 +
 +
 +
Ось такі (та й крутіші!) моменти пережив підполковник міліції В. Васильченко (цілий начальник кафедри, який керував робочою групою МВС України… але не із затримання злочинців, а зі створення Словника спеціальних термінів правоохоронної діяльності). Бо насмілився знову взятися за старе. І… написати (2004–2005 рр.) роман «Гаудеамус» в исполнении смерти, или Vivant, professores». І професор Лисиця на запрошення свого давнього друга професора Сорбонни Антуана Робера вирушає до Парижа на міжнародну наукову конференцію, присвячену ювілею відомого французького вченого й письменника Патріка Сірреніуса, роман якого, виданий уже після смерті метра, користується особливою популярністю. А тим часом навколо конференції та імені мсьє Сірреніуса починають відбуватися дивні й загадкові речі: то в газетах з’являються статті, що ставлять під сумнів його авторство, то за ритуалом, описаним у романі, починають гинути люди, що знали ювіляра. Почавши разом з Робером і його двоюрідним братом – офіцером поліції – Фаб'єном розслідування цієї неординарної справи, професор Лисиця опиняється в центрі небезпечних пригод...
 +
 +
 +
У фіналі роману все з’ясовується, і Лисиця повертається до Києва. Правда, зі зламаною рукою. Цим заплатив за пригоду…
 +
 +
 +
Автор же знімає погони й повертається до цивільного життя.
 +
 +
І не забуває про мрію (хіба ж про мрії забувають? На них же життя наше тримається!). А паралельно працює літредактором у журналі. І пише, пише, пише. У різних стилях і жанрах. Під різними псевдонімами… За винагороду й безкоштовно…
 +
 +
 +
Морозна зима 2006. Кафе «Ярославна». На Ярославовому Валу. На столі рукопис. Навпроти – всесвітньовідомий Андрій Курков. У його чашці кава. Він п’є й говорить, що «це (про рукопис) не графоманія». І хоч у кафе не було світла (мабуть, через сильні морози «вирубилося»), Курков запалив «промінь світла у темному царстві». Якби сказав інше (по-письменницьки красиво, що «фігня»), горіти б сторінкам тим нещасним невідомо яким полум’ям. Чи відомо? І рукописи усе ж горіли б… Вони це вміють, рідненькі!
 +
 +
 +
І ось 2008 року – подарунок на день народження. Замовлено видання книги. Коштом чудової людини. Неллі Дейнеки-Тадай. Небайдужої до культури (але насамперед – до людей). І роман з’являється (2009). Щоб продовжився роман автора з літературою. Бо багато людей прочитали. І відгукнулися схвально…
 +
 +
Це окрилило. Потім була робота над наступним романом. Який став етапним на шляху до найсвіжішого…
 +
 +
 +
2012 рік. Червень. Микола Мартинюк – директор Поліграфічно-видавничого дому «Твердиня» (Луцьк), член коронаційного журі – робить вибір на користь рукопису майже нікому не відомого автора (Мартинюку – то вже точно)… Вересень. Книга з’являється…
 +
 +
Невелика, але перемога. Крихітна, але премія. Невелелюдна, але презентація. Коротенька, але автограф-сесія. Усе – як у справжніх письменників.
 +
І диплом від «Коронації». І виступ Володимира Лиса. І схвальні коментарі від метра…
 +
 +
 +
2013 рік. Церемонія нагородження переможців Міжнародного літературного конкурсу романів, кіносценаріїв, п’єс, пісенної лірики та творів для дітей «КОРОНАЦІЯ СЛОВА». Ольга Сумська оголошує псевдонім: Кость Костнер і назву рукопису роману: «Притулок для прудкого біса». І ти йдеш на сцену. Там спекотно. Від «юпітерів». Від тисяч очей із залу. Від ще не розуміння, але вже відчування… Спеціальна відзнака «За ексклюзивний роман від готелю «Брістоль» у номінації Роман»…
 +
 +
 +
А далі…
 +
Далі обов’язково буде…
 +
 +
{{Цитата|Ciag dalszy nastapi...
 +
 +
Suite a suivre...
 +
 +
To be continued ...
 +
 +
За да бъде продължена…
 +
 +
Продолжение следует…}}
 +
 +
== Публікації ==
 +
Васильченко В’ячеслав Миколайович – автор більше 100 наукових і навчально-методичних праць, серед яких більше десятка – навчальні посібники (у тому числі – з грифом МОН України).
 +
 +
Починаючи з 2009-2010 н. р. опубліковано:
 +
 +
==== Навчальні посібники ====
 +
 +
1. Васильченко В. Грамотність українського мовлення – 2. П’ятдесят карток-комплексів: Навчальний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2010. – 128 с.
 +
 +
2. Васильченко В. Українське мовлення. 100 самодиктантів для роботи над удосконаленням писемної грамотності з української мови: Навчальний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2010. – 160 с.
 +
 +
3. Васильченко В.,  Васильченко М,  Доценко О. Юридичні документи: правила укладання та оформлення. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2011. – 552 с. .
 +
 +
4. Васильченко В. Засоби стилістичного увиразнення журналістського мовлення // Теорія й методика журналістської творчості: Інтегрований навчальний посібник. – К., 2012. – С. 79-162.
 +
 +
==== Статті====
 +
 +
а) іноземною мовою:
 +
 +
1. Васильченко В. Ritual phraseological units in the internet media // Proceedings the fifth world congress ‘Aviation in the XXI-st century’ ‘Safety in Aviation and Space Technologies’. September 25-27, 2012 – K., 2012. – P. 6.2.11–6.2.15.
 +
 +
б) за кордоном:
 +
 +
1. Васильченко В. Этнокультурная семантика обрядных фразеологизмов: поднести (дать) арбуз / піднести (дати) гарбуза // Фразеологизм в тексте и текст во фразеологизме (Четвертые Жуковские чтения): Материалы Международного научного симпозиума. 4-6 мая 2009 г. / Отв. ред. В. И. Макаров; НовГУ им. Ярослава Мудрого. – Великий  Новгород, 2009. – С. 243-245.
 +
 +
2. Васильченко В. “Тђло його ... возложиша на сані”: (этнокультурный фон украинской обрядной фразеологии) // Основные проблемы современного языкознания [Текст]: сборник статей международной научно-практической конференции. 11–13 сентября 2009 г., г. Астрахань / сост. Е. Ю. Бубнова. – Астрахань: Издательский дом: “Астраханский университет”, 2009. – С. 80-83.
 +
 +
3. Васильченко В. “Вчора була у виночку, а тепер в серпаночку” (украинские брачные фразеологизмы с компонетом “вінок/вінець”) // Язык и межкультурная коммуникация: материалы Междунар. науч.-практ. конф., 19-20 ноября 2009 г. / отв. ред.: О. А. Александрова, О. С. Макарова; НовГУ им. Ярослава Мудрого. – Великий Новгород, 2009. – С. 221-224.
 +
 +
б) в Україні:
 +
 +
1. Васильченко В. Народна фразеологія як матеріал для українознавчих (етнолінгвістичних) студій // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 10. Проблеми граматики і лексикології української мови: Збірник наукових праць / Відп. редактор М. Я. Плющ. – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. – Випуск 5. – С. 34-39.
 +
 +
2. Васильченко В. Обрядовомотиваційні зв’язки українських етнофразем (на матеріалі поховальних фразеологізмів) // Українська мова. – 2009. – № 2. – С. 70-85.
 +
 +
3. Васильченко В. Генетичні зв’язки української обрядової фразеології з етнічною культурою (обрядовий аспект) // Дивослово. – 2009. – № 6. – С.  37-44.
 +
 +
4. Васильченко В. Етнокультурна семантика архаїчних компонентів фразеологічних одиниць // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія “Лінгвістика”. – Вип. 9. –  Херсон, 2009. – С. 131-140.
 +
 +
5. Васильченко В. Російсько-українські паралелі обрядових фразеологізмів // Проблеми зіставної семантики: Збірник наукових праць / Відп. ред. Тараненко О. О. – Випуск  9. – К. :  Вид. центр КНЛУ, 2009. – С. 268-276.
 +
 +
6. Васильченко В. Українські фразеологізми з компонентом вінок/вінець (етнокультурний аспект) // Лінгвістика: Збірник наукових праць. – Луганськ, ДЗ “ЛНУ імені Тараса Шевченка”. – 2009. – № 3 (18)  – С. 55-67.
 +
 +
7. Васильченко В. Статусна зміна зовнішності людини та її відображення українськими обрядовими фразеологізмами // Українська мова. – 2010. – № 1. – С. 73-87.
 +
 +
8. Васильченко В. Омонімія компонентів фразеологічних одиниць: етнокультурний контекст // Дивослово. – 2009. – № 12. – С. 31-35.
 +
 +
9. Васильченко В. Українські фразеологізми, пов’язані з ритуальними покараннями // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. – Серия: Філология. Социальные коммуникации. – 2009. – Т. 22 (61), № 4 (2). – С. 74-78.
 +
 +
10. Васильченко В.  Потенціал внутрішньої форми фразеологічних одиниць у контексті тексто(образо-)творення (на базі фразеологізмів з архаїчними етнокультурними компонентами) // Наукові записки кафедри журналістики. – Вип. 1 (4) / Голов. ред. Г. П. Кривошея. – К. : НАУ, 2010. – С. 31-46.
 +
 +
11. Васильченко В. Культура, обряд, мова: точки перетину в екзистенції етносоціуму // Становлення і розвиток української державності : [зб. наук. пр.] / МАУП. – К.: ДП “Видавничий дім “Персонал”, 2008. –
 +
Вип. 2: Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції  “Державне управління і місцеве самоврядування в Україні: пріоритети і перспективи”, м. Київ, 2 листоп. 2007 р. / редкол. В. Б. Захожай (голова) [та ін.]. – 2010. – С. 401-412.
 +
 +
12.  Васильченко В. Обрядові фразеологізми в російській і українській мові (етнокультурні паралелі) // Український смисл. Науково-популярний лінгвокультурологічний щоквартальник. – 2009 (Датовано 2009, але вийшов 2010). – № 2-3. – С. 35-49.
 +
 +
13.  Васильченко В. Фразеологізми шлюбної обрядовості // Дивослово. – 2010. – № 5. – С. 28-33. – № 10. – С. 50-54.
 +
 +
14.  Васильченко В. Концептуалізація українського буттєвого простору засобами фразеології (одиниці, пов’язані з обрядом хрещення) // Наукові записки кафедри журналістики. – Вип. 1 (4) / Голов. ред. Г. П. Кривошея. – К. : НАУ, 2011. – С. 31-46.
 +
 +
15.  Васильченко В. Фразеологічне відображення архетипу знищення старої сутності для здійснення обрядового переходу //  Матеріали ІV Всеукраїнської науково-практичної конференції “Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і світі: аспекти професійної комунікації в сучасній освіті”. – Київ, НПУ ім. М. Драгоманова. 2011. – С. 29-33.
 +
 +
16.  Васильченко В. Архетип обміну у відображенні українськими  обрядовими фразеологізмами // Мат-ли Х міжнародної науково-технічної конференції “АВІА-2011”.  – Т. 4. – К. : НАУ, 2011. – С. 35.55-35.59
 +
17.  Васильченко В. Структурні різновиди генетичних прототипів обрядових фразеологізмів української мови  // Наукові записки. – Випуск 95 (2). – Серія: Філологічні науки (мовознавство): У 2 ч. – Кіровоград: РВВ КДПУ Ім В. Винниченка, 2011. – С. 52-57.
 +
 +
18.  Васильченко В. Фразеологізми як носії “незафіксованої  історії наших предків” (на матеріалі обрядових фразем) // Молода нація: Альманах. – К. : Смолоскип, 2011. –  С. 184-215.
 +
 +
19. Васильченко В. Агентив кум (кума) у відображенні українськими фразеологізмами // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 9. Сучасні тенденції розвитку мов : збірник наукових праць / відп. редактор В. І. Гончаров, С. В. Шевчук; відп. за випуск І. В. Клименко. – К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2011. – Випуск 7. – С. 3-11.
 +
 +
20.  Васильченко В. Концептуалізаційні особливості обрядових компаративних фразеологізмів // Філологічні студії. Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету : збірник наукових праць / за заг. ред. Ж. В. Колоїз. – Кривий Ріг : КДПУ, 2011. – Випуск 6. – С. 87-93.
 +
 +
21.  Васильченко В. Етнокультурна інтерпретація українських обрядових фразеологізмів (одиниці з реалемою вінок/вінець) // Наукові записки кафедри журналістики. Студентські та аспірантські дослідження (журналістика, лінгвістика: проблеми взаємовпливів). – Вип. № 1. –
 +
– К., 2012. – С. 55-66.
 +
 +
22.  Васильченко В. Фразеотематичне поле “закінчити життя” в ідеографічній парадигмі обрядової фразеології / В. М. Васильченко // Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія : лінгвістика і літературознавство : міжвуз. зб. наук. ст. ; [гол. ред. В. А. Зарва]. – Бердянськ : БДПУ, 2013. – Вип. ХХVІІ. – Ч. 1. – С. 524–531.
  
−
*Васильченко В. Грамотність українського мовлення-2. 50 карток-комплексів: Навчальний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2010. – 124 с.
+
23.  Васильченко В. Фразеотематичне поле “Одруження” в ідеографічній парадигмі обрядової фразеології  //  Гуманітарна освіта у ВНЗ. – 2013. – № 27. – С. 51-63.
  
−
*Опублікував роман "Гаудеамус в исполнении смерти, или Vivant, professores" (Рівне, 2009. – 262 с.).
+
24.  Васильченко В. Обрядові фразеологізми (тип “обряд-слово”) в українських мас-медіа // Матеріали МНТК "АВІА-2013". – К. : НАУ, 2013. – С. 34.29–34.32.

Поточна версія на 23:06, 15 травня 2015

Отримано з /index.php?title=Васильченко,_Вячеслав_Миколайович&oldid=2895
Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Перегляди
Дії
Навігація
ПРО КАФЕДРУ
НОВИНИ
ДОШКА ОГОЛОШЕНЬ
АБІТУРІЄНТАМ
СТУДЕНТАМ
МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ
МАЙСТЕР-КЛАСИ
КОНФЕРЕНЦІЇ, ТРЕНІНГИ
ГРАНТИ, СТИПЕНДІЇ
ВИПУСКНИКИ КАФЕДРИ
ВАЖЛИВО ЗНАТИ
ВІДЕО
ВИДАННЯ КАФЕДРИ
АРХІВ НОВИН
КОНТАКТИ
Інструменти