Відмінності між версіями «Васильченко, Вячеслав Миколайович»
Матеріал з Кафедра журналістики
Admin (Обговорення • внесок) |
Admin (Обговорення • внесок) |
||
Рядок 10: | Рядок 10: | ||
[[Категорія: Викладачі]] [[Категорія: Доценти]] [[Категорія: Кандидати наук]] | [[Категорія: Викладачі]] [[Категорія: Доценти]] [[Категорія: Кандидати наук]] | ||
− | Васильченко В’ячеслав Миколайович – письменник, журналіст, науковець, педагог – народився 16 листопада минулого століття в м. Переяслав-Хмельницький Київської області. Відслужив у радянському війську (заступник командира взводу – офіційно, а неофіційно – диригента військового оркестру (оркестр-бо позаштатний). Перед вступом до вишу 10 місяців працював керівником гуртків у районному будинку піонерів. 1992 р. закінчив Київський державний педагогічний інститут ім. М. Драгоманова (філологічний факультет, спец. «українська мова і література» (а паралельно працював учителем української мови у школі № 254 м. Києва) та Київський національний університет внутрішніх справ (спец. «правознавство» (2006). За розподілом направлений на кафедру стилістики української мови рідного університету. | + | Васильченко В’ячеслав Миколайович – письменник, журналіст, науковець, педагог – народився 16 листопада минулого століття в м. Переяслав-Хмельницький Київської області. |
+ | |||
+ | Відслужив у радянському війську (заступник командира взводу – офіційно, а неофіційно – диригента військового оркестру (оркестр-бо позаштатний). | ||
+ | |||
+ | Перед вступом до вишу 10 місяців працював керівником гуртків у районному будинку піонерів. | ||
+ | |||
+ | 1992 р. закінчив Київський державний педагогічний інститут ім. М. Драгоманова (філологічний факультет, спец. «українська мова і література» (а паралельно працював учителем української мови у школі № 254 м. Києва) та Київський національний університет внутрішніх справ (спец. «правознавство» (2006). За розподілом направлений на кафедру стилістики української мови рідного університету. | ||
Закінчив аспірантуру (1997) та докторантуру (2009). | Закінчив аспірантуру (1997) та докторантуру (2009). | ||
Рядок 37: | Рядок 43: | ||
*2013 року став лауреатом Міжнародного літературного конкурсу романів, кіносценаріїв, п’єс, пісенної лірики та творів для дітей «КОРОНАЦІЯ СЛОВА». Спеціальна відзнака «За ексклюзивний роман від готелю «Брістоль» в номінації Роман» (Твір – Притулок для прудкого біса : детективний роман / В. М. Васильченко. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2013. – 292 с.) | *2013 року став лауреатом Міжнародного літературного конкурсу романів, кіносценаріїв, п’єс, пісенної лірики та творів для дітей «КОРОНАЦІЯ СЛОВА». Спеціальна відзнака «За ексклюзивний роман від готелю «Брістоль» в номінації Роман» (Твір – Притулок для прудкого біса : детективний роман / В. М. Васильченко. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2013. – 292 с.) | ||
+ | |||
+ | *2014 року став лауреатом Міжнародного літературного конкурсу романів, кіносценаріїв, п’єс, пісенної лірики та творів для дітей «КОРОНАЦІЯ СЛОВА». Спеціальна відзнака «Вибір видавця» (Твір – FaкiR : детективний роман / В. М. Васильченко. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2014. – 396 с.) | ||
Головного героя професора Богдана Лисицю автор вигадав давно. Ще у студентські роки (правда, був тоді нинішній професор-детектив усього лиш учорашнім випускником), коли чим би ще й займалися майбутні філологи, як не написанням літературних творів на лекціях. Один писав вірш, а інший одразу ж – пародію. Потім мінялися ролями. | Головного героя професора Богдана Лисицю автор вигадав давно. Ще у студентські роки (правда, був тоді нинішній професор-детектив усього лиш учорашнім випускником), коли чим би ще й займалися майбутні філологи, як не написанням літературних творів на лекціях. Один писав вірш, а інший одразу ж – пародію. Потім мінялися ролями. | ||
Рядок 44: | Рядок 52: | ||
Перші «письменницькі» симптоми виявилися ще у дитячому віці. Одного разу (5-й клас) додому задали знайти «не в хрестоматії» вірш про Леніна і вивчити напам’ять. Дитина загралася, а коли в неділю увечері розгорнула щоденника, – жахнулася: вірш не знайдено і не вивчено (хоча усе завжди виконував, і в атестаті за 10 класів не мав жодної четвірки). Вихід знайшовся швидко. Узяти і… написати самому: | Перші «письменницькі» симптоми виявилися ще у дитячому віці. Одного разу (5-й клас) додому задали знайти «не в хрестоматії» вірш про Леніна і вивчити напам’ять. Дитина загралася, а коли в неділю увечері розгорнула щоденника, – жахнулася: вірш не знайдено і не вивчено (хоча усе завжди виконував, і в атестаті за 10 класів не мав жодної четвірки). Вихід знайшовся швидко. Узяти і… написати самому: | ||
− | + | {{Цитата|До Жовтневого повстання | |
Жили люди в кабалі, | Жили люди в кабалі, | ||
Рядок 74: | Рядок 82: | ||
Потім були роки писання «в стіл». Кілька списаних віршами блокнотів про… Неї. Кілька добірок віршів у пресі: | Потім були роки писання «в стіл». Кілька списаних віршами блокнотів про… Неї. Кілька добірок віршів у пресі: | ||
− | + | ||
− | Пробач поетові усе, | + | {{Цитата|Пробач поетові усе, |
Як його спів – неізрадливий: | Як його спів – неізрадливий: | ||
Рядок 81: | Рядок 89: | ||
Він, як і всі, свій хрест несе, | Він, як і всі, свій хрест несе, | ||
− | Але його – він особливий… | + | Але його – він особливий…}} |
− | + | ||
+ | {{Цитата| | ||
Не клени мене, о, не клени, | Не клени мене, о, не клени, | ||
Рядок 90: | Рядок 99: | ||
Більш не буде тієї весни, | Більш не буде тієї весни, | ||
− | Що коханням розкраяла груди… | + | Що коханням розкраяла груди…}} |
− | + | ||
+ | {{Цитата| | ||
Давай розпалимо вогонь, | Давай розпалимо вогонь, | ||
Рядок 101: | Рядок 111: | ||
Сузір’ям з’єднаних долонь… | Сузір’ям з’єднаних долонь… | ||
− | Давай розпалимо вогонь… | + | Давай розпалимо вогонь…}} |
+ | |||
− | + | {{Цитата| | |
Ми будем лиш удвох. На ключ замкнем всі двері, | Ми будем лиш удвох. На ключ замкнем всі двері, | ||
Рядок 112: | Рядок 123: | ||
Кохання нашого напишемо роман… | Кохання нашого напишемо роман… | ||
− | Потім зустріч Її. У реальному житті… | + | Потім зустріч Її. У реальному житті…}} |
+ | |||
*1991 рік. Рукою початківця написана повість «Кульгаюча постать у сірому». І видавець знайшовся. Редактор газети «Сокіл» Ярослав Борсук. Але… То – «шалені 90-ті». І треба виживати. Яка там література. Родина. Маленька дитина. Марієчка… Професійне становлення як викладача вишу… Писати випадало тільки те, що вимагала робота і за що могли заплатити кілька копійок. Чи пак – купонів. А зарплатня викладача (вчорашнього випускника) тоді дорівнювала «винагороді» прибиральниці у магазині (хай не ображаються люди цієї професії). Просто перед цим витрачено 5 років життя… | *1991 рік. Рукою початківця написана повість «Кульгаюча постать у сірому». І видавець знайшовся. Редактор газети «Сокіл» Ярослав Борсук. Але… То – «шалені 90-ті». І треба виживати. Яка там література. Родина. Маленька дитина. Марієчка… Професійне становлення як викладача вишу… Писати випадало тільки те, що вимагала робота і за що могли заплатити кілька копійок. Чи пак – купонів. А зарплатня викладача (вчорашнього випускника) тоді дорівнювала «винагороді» прибиральниці у магазині (хай не ображаються люди цієї професії). Просто перед цим витрачено 5 років життя… | ||
+ | |||
*1991 рік. Після невдало опублікованої повісті (тобто зовсім не опублікованої) студент-п’ятикурсник (і паралельно вчитель) ночами, між підготовкою до уроків, пар і написанням дипломної виділяє кілька хвилин уже для роману. Тут уперше й з’являється Богдан Лисиця. Рукопис той ще й досі не закінчено… | *1991 рік. Після невдало опублікованої повісті (тобто зовсім не опублікованої) студент-п’ятикурсник (і паралельно вчитель) ночами, між підготовкою до уроків, пар і написанням дипломної виділяє кілька хвилин уже для роману. Тут уперше й з’являється Богдан Лисиця. Рукопис той ще й досі не закінчено… | ||
Роки праці, підготовка й захист кандидатської, народження сина, Ярославчика. Ось уже й цілий начальник кафедри. Але ота мрія все жила. Відтоді, коли з’явилася вперше. Після прочитання Конан Дойла. Хочу теж бути письменником! Щоб теж про розумників, які силою думки розгадують найскладніші загадки… | Роки праці, підготовка й захист кандидатської, народження сина, Ярославчика. Ось уже й цілий начальник кафедри. Але ота мрія все жила. Відтоді, коли з’явилася вперше. Після прочитання Конан Дойла. Хочу теж бути письменником! Щоб теж про розумників, які силою думки розгадують найскладніші загадки… | ||
+ | |||
На шляху до своєї книжки мусиш пройти багато лабіринтів. Найперше треба, побороти себе. Невіру в те, що зроблене тобою потрібне людям. Це коли кладеш цеглину до цеглини і виростає стіна – трошки простіше. А коли починаєш писати… Наступний етап: треба, щоб якийсь мудрий дядечко (крутий редактор!) добряче повозив тебе фейсом по асфальту. І розказав, що тобі слід займатися чимось іншим. У літературі й так багато розумних і талановитих, а ти – не один з них. І вона чудово обійдеться без тебе. Після таких моментів не те що писати далі – жити не хочеться. Хто ти такий? Замахнувся на таке! Забудь. Залиш писання для письменників. Вони ж такі мудрі й бородаті (на портретах у шкільних кабінетах літератури – класики), чи модно-успішно-гламурні (у «глянцях» – сучасні). | На шляху до своєї книжки мусиш пройти багато лабіринтів. Найперше треба, побороти себе. Невіру в те, що зроблене тобою потрібне людям. Це коли кладеш цеглину до цеглини і виростає стіна – трошки простіше. А коли починаєш писати… Наступний етап: треба, щоб якийсь мудрий дядечко (крутий редактор!) добряче повозив тебе фейсом по асфальту. І розказав, що тобі слід займатися чимось іншим. У літературі й так багато розумних і талановитих, а ти – не один з них. І вона чудово обійдеться без тебе. Після таких моментів не те що писати далі – жити не хочеться. Хто ти такий? Замахнувся на таке! Забудь. Залиш писання для письменників. Вони ж такі мудрі й бородаті (на портретах у шкільних кабінетах літератури – класики), чи модно-успішно-гламурні (у «глянцях» – сучасні). | ||
Обов’язково також треба, щоб із видавництва нікому не відомому писаці ввічливо відповіли наперед заготовленою формою, що не бачать «комерційної перспективи у виданні вашого тексту»… | Обов’язково також треба, щоб із видавництва нікому не відомому писаці ввічливо відповіли наперед заготовленою формою, що не бачать «комерційної перспективи у виданні вашого тексту»… | ||
+ | |||
Ось такі (та й крутіші!) моменти пережив підполковник міліції В. Васильченко (цілий начальник кафедри, який керував робочою групою МВС України… але не із затримання злочинців, а зі створення Словника спеціальних термінів правоохоронної діяльності). Бо насмілився знову взятися за старе. І… написати (2004–2005 рр.) роман «Гаудеамус» в исполнении смерти, или Vivant, professores». І професор Лисиця на запрошення свого давнього друга професора Сорбонни Антуана Робера вирушає до Парижа на міжнародну наукову конференцію, присвячену ювілею відомого французького вченого й письменника Патріка Сірреніуса, роман якого, виданий уже після смерті метра, користується особливою популярністю. А тим часом навколо конференції та імені мсьє Сірреніуса починають відбуватися дивні й загадкові речі: то в газетах з’являються статті, що ставлять під сумнів його авторство, то за ритуалом, описаним у романі, починають гинути люди, що знали ювіляра. Почавши разом з Робером і його двоюрідним братом – офіцером поліції – Фаб'єном розслідування цієї неординарної справи, професор Лисиця опиняється в центрі небезпечних пригод... | Ось такі (та й крутіші!) моменти пережив підполковник міліції В. Васильченко (цілий начальник кафедри, який керував робочою групою МВС України… але не із затримання злочинців, а зі створення Словника спеціальних термінів правоохоронної діяльності). Бо насмілився знову взятися за старе. І… написати (2004–2005 рр.) роман «Гаудеамус» в исполнении смерти, или Vivant, professores». І професор Лисиця на запрошення свого давнього друга професора Сорбонни Антуана Робера вирушає до Парижа на міжнародну наукову конференцію, присвячену ювілею відомого французького вченого й письменника Патріка Сірреніуса, роман якого, виданий уже після смерті метра, користується особливою популярністю. А тим часом навколо конференції та імені мсьє Сірреніуса починають відбуватися дивні й загадкові речі: то в газетах з’являються статті, що ставлять під сумнів його авторство, то за ритуалом, описаним у романі, починають гинути люди, що знали ювіляра. Почавши разом з Робером і його двоюрідним братом – офіцером поліції – Фаб'єном розслідування цієї неординарної справи, професор Лисиця опиняється в центрі небезпечних пригод... | ||
+ | |||
+ | |||
У фіналі роману все з’ясовується, і Лисиця повертається до Києва. Правда, зі зламаною рукою. Цим заплатив за пригоду… | У фіналі роману все з’ясовується, і Лисиця повертається до Києва. Правда, зі зламаною рукою. Цим заплатив за пригоду… | ||
+ | |||
Автор же знімає погони й повертається до цивільного життя. | Автор же знімає погони й повертається до цивільного життя. | ||
І не забуває про мрію (хіба ж про мрії забувають? На них же життя наше тримається!). А паралельно працює літредактором у журналі. І пише, пише, пише. У різних стилях і жанрах. Під різними псевдонімами… За винагороду й безкоштовно… | І не забуває про мрію (хіба ж про мрії забувають? На них же життя наше тримається!). А паралельно працює літредактором у журналі. І пише, пише, пише. У різних стилях і жанрах. Під різними псевдонімами… За винагороду й безкоштовно… | ||
+ | |||
Морозна зима 2006. Кафе «Ярославна». На Ярославовому Валу. На столі рукопис. Навпроти – всесвітньовідомий Андрій Курков. У його чашці кава. Він п’є й говорить, що «це (про рукопис) не графоманія». І хоч у кафе не було світла (мабуть, через сильні морози «вирубилося»), Курков запалив «промінь світла у темному царстві». Якби сказав інше (по-письменницьки красиво, що «фігня»), горіти б сторінкам тим нещасним невідомо яким полум’ям. Чи відомо? І рукописи усе ж горіли б… Вони це вміють, рідненькі! | Морозна зима 2006. Кафе «Ярославна». На Ярославовому Валу. На столі рукопис. Навпроти – всесвітньовідомий Андрій Курков. У його чашці кава. Він п’є й говорить, що «це (про рукопис) не графоманія». І хоч у кафе не було світла (мабуть, через сильні морози «вирубилося»), Курков запалив «промінь світла у темному царстві». Якби сказав інше (по-письменницьки красиво, що «фігня»), горіти б сторінкам тим нещасним невідомо яким полум’ям. Чи відомо? І рукописи усе ж горіли б… Вони це вміють, рідненькі! | ||
+ | |||
+ | |||
І ось 2008 року – подарунок на день народження. Замовлено видання книги. Коштом чудової людини. Неллі Дейнеки-Тадай. Небайдужої до культури (але насамперед – до людей). І роман з’являється (2009). Щоб продовжився роман автора з літературою. Бо багато людей прочитали. І відгукнулися схвально… | І ось 2008 року – подарунок на день народження. Замовлено видання книги. Коштом чудової людини. Неллі Дейнеки-Тадай. Небайдужої до культури (але насамперед – до людей). І роман з’являється (2009). Щоб продовжився роман автора з літературою. Бо багато людей прочитали. І відгукнулися схвально… | ||
Це окрилило. Потім була робота над наступним романом. Який став етапним на шляху до найсвіжішого… | Це окрилило. Потім була робота над наступним романом. Який став етапним на шляху до найсвіжішого… | ||
+ | |||
2012 рік. Червень. Микола Мартинюк – директор Поліграфічно-видавничого дому «Твердиня» (Луцьк), член коронаційного журі – робить вибір на користь рукопису майже нікому не відомого автора (Мартинюку – то вже точно)… Вересень. Книга з’являється… | 2012 рік. Червень. Микола Мартинюк – директор Поліграфічно-видавничого дому «Твердиня» (Луцьк), член коронаційного журі – робить вибір на користь рукопису майже нікому не відомого автора (Мартинюку – то вже точно)… Вересень. Книга з’являється… | ||
Рядок 139: | Рядок 161: | ||
Невелика, але перемога. Крихітна, але премія. Невелелюдна, але презентація. Коротенька, але автограф-сесія. Усе – як у справжніх письменників. | Невелика, але перемога. Крихітна, але премія. Невелелюдна, але презентація. Коротенька, але автограф-сесія. Усе – як у справжніх письменників. | ||
І диплом від «Коронації». І виступ Володимира Лиса. І схвальні коментарі від метра… | І диплом від «Коронації». І виступ Володимира Лиса. І схвальні коментарі від метра… | ||
+ | |||
2013 рік. Церемонія нагородження переможців Міжнародного літературного конкурсу романів, кіносценаріїв, п’єс, пісенної лірики та творів для дітей «КОРОНАЦІЯ СЛОВА». Ольга Сумська оголошує псевдонім: Кость Костнер і назву рукопису роману: «Притулок для прудкого біса». І ти йдеш на сцену. Там спекотно. Від «юпітерів». Від тисяч очей із залу. Від ще не розуміння, але вже відчування… Спеціальна відзнака «За ексклюзивний роман від готелю «Брістоль» у номінації Роман»… | 2013 рік. Церемонія нагородження переможців Міжнародного літературного конкурсу романів, кіносценаріїв, п’єс, пісенної лірики та творів для дітей «КОРОНАЦІЯ СЛОВА». Ольга Сумська оголошує псевдонім: Кость Костнер і назву рукопису роману: «Притулок для прудкого біса». І ти йдеш на сцену. Там спекотно. Від «юпітерів». Від тисяч очей із залу. Від ще не розуміння, але вже відчування… Спеціальна відзнака «За ексклюзивний роман від готелю «Брістоль» у номінації Роман»… | ||
+ | |||
А далі… | А далі… | ||
Рядок 155: | Рядок 179: | ||
Продолжение следует…}} | Продолжение следует…}} | ||
− | + | == Публікації == | |
+ | Васильченко В’ячеслав Миколайович – автор більше 100 наукових і навчально-методичних праць, серед яких більше десятка – навчальні посібники (у тому числі – з грифом МОН України). | ||
− | + | Починаючи з 2009-2010 н. р. опубліковано: | |
+ | |||
+ | ==== Навчальні посібники ==== | ||
+ | |||
+ | 1. Васильченко В. Грамотність українського мовлення – 2. П’ятдесят карток-комплексів: Навчальний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2010. – 128 с. | ||
+ | |||
+ | 2. Васильченко В. Українське мовлення. 100 самодиктантів для роботи над удосконаленням писемної грамотності з української мови: Навчальний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2010. – 160 с. | ||
+ | |||
+ | 3. Васильченко В., Васильченко М, Доценко О. Юридичні документи: правила укладання та оформлення. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2011. – 552 с. . | ||
+ | |||
+ | 4. Васильченко В. Засоби стилістичного увиразнення журналістського мовлення // Теорія й методика журналістської творчості: Інтегрований навчальний посібник. – К., 2012. – С. 79-162. | ||
+ | |||
+ | ==== Статті==== | ||
+ | |||
+ | а) іноземною мовою: | ||
+ | |||
+ | 1. Васильченко В. Ritual phraseological units in the internet media // Proceedings the fifth world congress ‘Aviation in the XXI-st century’ ‘Safety in Aviation and Space Technologies’. September 25-27, 2012 – K., 2012. – P. 6.2.11–6.2.15. | ||
+ | |||
+ | б) за кордоном: | ||
+ | |||
+ | 1. Васильченко В. Этнокультурная семантика обрядных фразеологизмов: поднести (дать) арбуз / піднести (дати) гарбуза // Фразеологизм в тексте и текст во фразеологизме (Четвертые Жуковские чтения): Материалы Международного научного симпозиума. 4-6 мая 2009 г. / Отв. ред. В. И. Макаров; НовГУ им. Ярослава Мудрого. – Великий Новгород, 2009. – С. 243-245. | ||
+ | |||
+ | 2. Васильченко В. “Тђло його ... возложиша на сані”: (этнокультурный фон украинской обрядной фразеологии) // Основные проблемы современного языкознания [Текст]: сборник статей международной научно-практической конференции. 11–13 сентября 2009 г., г. Астрахань / сост. Е. Ю. Бубнова. – Астрахань: Издательский дом: “Астраханский университет”, 2009. – С. 80-83. | ||
+ | |||
+ | 3. Васильченко В. “Вчора була у виночку, а тепер в серпаночку” (украинские брачные фразеологизмы с компонетом “вінок/вінець”) // Язык и межкультурная коммуникация: материалы Междунар. науч.-практ. конф., 19-20 ноября 2009 г. / отв. ред.: О. А. Александрова, О. С. Макарова; НовГУ им. Ярослава Мудрого. – Великий Новгород, 2009. – С. 221-224. | ||
+ | |||
+ | б) в Україні: | ||
+ | |||
+ | 1. Васильченко В. Народна фразеологія як матеріал для українознавчих (етнолінгвістичних) студій // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 10. Проблеми граматики і лексикології української мови: Збірник наукових праць / Відп. редактор М. Я. Плющ. – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. – Випуск 5. – С. 34-39. | ||
+ | |||
+ | 2. Васильченко В. Обрядовомотиваційні зв’язки українських етнофразем (на матеріалі поховальних фразеологізмів) // Українська мова. – 2009. – № 2. – С. 70-85. | ||
+ | |||
+ | 3. Васильченко В. Генетичні зв’язки української обрядової фразеології з етнічною культурою (обрядовий аспект) // Дивослово. – 2009. – № 6. – С. 37-44. | ||
+ | |||
+ | 4. Васильченко В. Етнокультурна семантика архаїчних компонентів фразеологічних одиниць // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія “Лінгвістика”. – Вип. 9. – Херсон, 2009. – С. 131-140. | ||
+ | |||
+ | 5. Васильченко В. Російсько-українські паралелі обрядових фразеологізмів // Проблеми зіставної семантики: Збірник наукових праць / Відп. ред. Тараненко О. О. – Випуск 9. – К. : Вид. центр КНЛУ, 2009. – С. 268-276. | ||
+ | |||
+ | 6. Васильченко В. Українські фразеологізми з компонентом вінок/вінець (етнокультурний аспект) // Лінгвістика: Збірник наукових праць. – Луганськ, ДЗ “ЛНУ імені Тараса Шевченка”. – 2009. – № 3 (18) – С. 55-67. | ||
+ | |||
+ | 7. Васильченко В. Статусна зміна зовнішності людини та її відображення українськими обрядовими фразеологізмами // Українська мова. – 2010. – № 1. – С. 73-87. | ||
+ | |||
+ | 8. Васильченко В. Омонімія компонентів фразеологічних одиниць: етнокультурний контекст // Дивослово. – 2009. – № 12. – С. 31-35. | ||
+ | |||
+ | 9. Васильченко В. Українські фразеологізми, пов’язані з ритуальними покараннями // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. – Серия: Філология. Социальные коммуникации. – 2009. – Т. 22 (61), № 4 (2). – С. 74-78. | ||
+ | |||
+ | 10. Васильченко В. Потенціал внутрішньої форми фразеологічних одиниць у контексті тексто(образо-)творення (на базі фразеологізмів з архаїчними етнокультурними компонентами) // Наукові записки кафедри журналістики. – Вип. 1 (4) / Голов. ред. Г. П. Кривошея. – К. : НАУ, 2010. – С. 31-46. | ||
+ | |||
+ | 11. Васильченко В. Культура, обряд, мова: точки перетину в екзистенції етносоціуму // Становлення і розвиток української державності : [зб. наук. пр.] / МАУП. – К.: ДП “Видавничий дім “Персонал”, 2008. – | ||
+ | Вип. 2: Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції “Державне управління і місцеве самоврядування в Україні: пріоритети і перспективи”, м. Київ, 2 листоп. 2007 р. / редкол. В. Б. Захожай (голова) [та ін.]. – 2010. – С. 401-412. | ||
+ | |||
+ | 12. Васильченко В. Обрядові фразеологізми в російській і українській мові (етнокультурні паралелі) // Український смисл. Науково-популярний лінгвокультурологічний щоквартальник. – 2009 (Датовано 2009, але вийшов 2010). – № 2-3. – С. 35-49. | ||
+ | |||
+ | 13. Васильченко В. Фразеологізми шлюбної обрядовості // Дивослово. – 2010. – № 5. – С. 28-33. – № 10. – С. 50-54. | ||
+ | |||
+ | 14. Васильченко В. Концептуалізація українського буттєвого простору засобами фразеології (одиниці, пов’язані з обрядом хрещення) // Наукові записки кафедри журналістики. – Вип. 1 (4) / Голов. ред. Г. П. Кривошея. – К. : НАУ, 2011. – С. 31-46. | ||
+ | |||
+ | 15. Васильченко В. Фразеологічне відображення архетипу знищення старої сутності для здійснення обрядового переходу // Матеріали ІV Всеукраїнської науково-практичної конференції “Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і світі: аспекти професійної комунікації в сучасній освіті”. – Київ, НПУ ім. М. Драгоманова. 2011. – С. 29-33. | ||
+ | |||
+ | 16. Васильченко В. Архетип обміну у відображенні українськими обрядовими фразеологізмами // Мат-ли Х міжнародної науково-технічної конференції “АВІА-2011”. – Т. 4. – К. : НАУ, 2011. – С. 35.55-35.59 | ||
+ | 17. Васильченко В. Структурні різновиди генетичних прототипів обрядових фразеологізмів української мови // Наукові записки. – Випуск 95 (2). – Серія: Філологічні науки (мовознавство): У 2 ч. – Кіровоград: РВВ КДПУ Ім В. Винниченка, 2011. – С. 52-57. | ||
+ | |||
+ | 18. Васильченко В. Фразеологізми як носії “незафіксованої історії наших предків” (на матеріалі обрядових фразем) // Молода нація: Альманах. – К. : Смолоскип, 2011. – С. 184-215. | ||
+ | |||
+ | 19. Васильченко В. Агентив кум (кума) у відображенні українськими фразеологізмами // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 9. Сучасні тенденції розвитку мов : збірник наукових праць / відп. редактор В. І. Гончаров, С. В. Шевчук; відп. за випуск І. В. Клименко. – К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2011. – Випуск 7. – С. 3-11. | ||
+ | |||
+ | 20. Васильченко В. Концептуалізаційні особливості обрядових компаративних фразеологізмів // Філологічні студії. Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету : збірник наукових праць / за заг. ред. Ж. В. Колоїз. – Кривий Ріг : КДПУ, 2011. – Випуск 6. – С. 87-93. | ||
+ | |||
+ | 21. Васильченко В. Етнокультурна інтерпретація українських обрядових фразеологізмів (одиниці з реалемою вінок/вінець) // Наукові записки кафедри журналістики. Студентські та аспірантські дослідження (журналістика, лінгвістика: проблеми взаємовпливів). – Вип. № 1. – | ||
+ | – К., 2012. – С. 55-66. | ||
+ | |||
+ | 22. Васильченко В. Фразеотематичне поле “закінчити життя” в ідеографічній парадигмі обрядової фразеології / В. М. Васильченко // Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія : лінгвістика і літературознавство : міжвуз. зб. наук. ст. ; [гол. ред. В. А. Зарва]. – Бердянськ : БДПУ, 2013. – Вип. ХХVІІ. – Ч. 1. – С. 524–531. | ||
− | + | 23. Васильченко В. Фразеотематичне поле “Одруження” в ідеографічній парадигмі обрядової фразеології // Гуманітарна освіта у ВНЗ. – 2013. – № 27. – С. 51-63. | |
− | + | 24. Васильченко В. Обрядові фразеологізми (тип “обряд-слово”) в українських мас-медіа // Матеріали МНТК "АВІА-2013". – К. : НАУ, 2013. – С. 34.29–34.32. |