Відмінності між версіями «НОВИНИ КАФЕДРИ»
Матеріал з Кафедра журналістики
Admin (Обговорення • внесок) (Створена сторінка: == Майстер – клас з головним редактором сайту "Історична правда", Павлом Солодьком ==) |
Admin (Обговорення • внесок) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
== Майстер – клас з головним редактором сайту "Історична правда", Павлом Солодьком == | == Майстер – клас з головним редактором сайту "Історична правда", Павлом Солодьком == | ||
| + | Два з половиною роки тому найпопулярніше українське інтернет-видання "Українська правда" відкрило новий "дочірній" розділ під назвою "Історична правда". | ||
| + | |||
| + | На цьому сайті публікують матеріали як про загальноісторичні питання, так і на теми, історичне коріння яких пов'язане з сучасною суспільною проблематикою. У квітні редактор та один із чільних ідеологів "Історичної правди" (а також друг і соратник "Текстів") Павло Солодько провів майстер-клас для студентів-журналістів Національного авіаційного університету. Публікуємо конспект цього майстер-класу. | ||
| + | |||
| + | '''"Історична правда" - як усе починалося''' | ||
| + | |||
| + | Мене запросили разом із журналістом Вахтангом Кіпіані робити сайт, присвячений історії, на «Українській правді». Сайт «Українська правда» щодня читає 300-400 тисяч людей, поруч із "Кореспондентом" це найбільший в Україні новинний портал. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | УП починалася як проект політичних новин, ви знаєте сумну історію з відрізаною головою Георгія Гонгадзе. Але на ньому є кілька дотичних проектів. Основний сайт присвячений політиці, але є Економічна правда, УП-Життя – там ідеться про суспільні проблеми, реформу освіти, медицини тощо. | ||
| + | |||
| + | Напевно, найпопулярніша після політики нішева рубрика – це «Таблоїд». Скандали, роздягання, син Ющенка і сваха Януковича тощо. Є ще розділ «Київ». | ||
| + | І після цього з’явилася «Історична правда» (ІП). | ||
| + | |||
| + | Тут така ситуація: історія - це поле, на якому грають політики, і грають дуже потужно. Ви бачили ці інформаційні приводи, які вони створюють, – зупинимо УПА, геть Сталіна, бійки навколо червоних прапорів тощо. | ||
| + | |||
| + | Дуже спокусливо для політиків – використати старі конфлікти, щоб у такий спосіб залякувати і ділити суспільство. І потім пропонувати: голосуй за мене, я захищу тебе. Тому історією вони активно користаються. | ||
| + | |||
| + | Сталося так, що у 2010 році ми разом із товаришами з нинішнього Texty.org.ua робили проект, присвячений 9 травня. Зараз важко уявити, якою ця перемога була насправді. І до ювілею, на 65-ту річницю, було багато заходів - якраз змінилася влада, знову почали будувати трибуни для парадів. І над усім цим рефрен – у війні перемогла влада, а не люди. Плюс іще в Росії додалося помпезне святкування. | ||
| + | |||
| + | Ми вирішили розбавити цей чиновницький пафос. Бо за пафосними словами губиться справжній зміст. Одна справа почути "подолати водну перешкоду під щільним вогнем супротивника", а інша - дізнатися від солдата, як воно - перепливати річку під обстрілом. | ||
| + | |||
| + | І ми кинули гасло серед журналістів – люди, давайте кожен розкаже свою історію – про дідуся, бабусю, хто де воював і що про це розповідав. Напишіть. Байдуже – радянська армія, УПА, партизани чи СС Галичина. | ||
| + | |||
| + | Війна з точки зору журналістики – дуже цікава. На війні може розгорнутися будь-який сюжет – смерть, чудесний порятунок, кохання тощо. Це перспективно, це читатиметься. І ми домовилися з «Українською правдою»: давайте ви це будете публікувати. Обов’язково з фотографією і автора, і героя розповіді. Зазвичай ці люди вже померли, тож це як сімейні спогади. | ||
| + | |||
| + | Ми зробили цей проект, інші видання його підтримали, згенерували десь 40 історій. Був створений окремий банер на УП зі список цих історій. Назвали проект «1939-1945: Неписана історія». Тут навіть цифри (Друга світова) суперечили офіціозному "1941-1945" (Велика Вітчизняна), але ж для Західної України війна почалася не в червні 1941-го, а на два роки раніше. | ||
| + | |||
| + | Історії були фантастичні. Наприклад, відома журналістка Таня Чорновіл - її дід мав нацистський орден і орден Червоної зірки. Кожна історія – щось вражаюче. | ||
| + | Потім почали писати прості люди. На їхній основі можна було знімати фільми. | ||
| + | |||
| + | Головний редактор УП Олена Притула після цього сказала – давайте зробимо сайт, у нас із Кіпіані є ідея історичної рубрики. А мені досвід історичного проекту дуже сподобався. Притула каже – я вам дам місце, а ви собі робіть. Назва «Історична правда» - дуже провокаційна, бо в кожного своя історична правда. | ||
| + | |||
| + | І ми з Вахтангом Кіпіані почали думати – як зробити так, щоб на політичному сайті стали читати про історію. Бо до нас переважно приходять, щоб прочитати про український політичний театр і що у нього за лаштунками. У інтернет-виданнях своя специфіка – там важче маніпулювати, ніж на телебаченні. | ||
| + | |||
| + | Якщо зробити сайт про те, як жили люди за часів, скажімо, Мазепи – от ви б клікали на таке? І ми вирішили – робити не тільки про історичні події, але й прив’язуватися до нашої недавньої політичної історії. І це виправдалося. | ||
| + | |||
| + | Наприклад, історія з балотуванням партії Наталії Королевської до Верховної Ради – ми знайшли аналог з минулого, зі звучним слоганом-назвою «Команда озимого покоління». Вибори 2002 року. Команду ту тоді очолила Інна Богословська, ви маєте знати її з політичних телешоу, вона зараз постійно бореться з Юлею Тимошенко. А у 2002-му вона була молодшою і красивішою – і разом з іншими красивими і молодими відомими персонажами вони постійно давали рекламу. "Команда озимого покоління" - ми допоможемо, ми зробимо. І провалилися – бо виборці розуміли, що це технологічний проект. | ||
| + | |||
| + | І от ми взяли цей старий рекламний ролик і порівняли з роликом Королевської "Україно, вперед!". Написали до нього кілька абзаців пояснення. Провели паралелі. Це дуже сильно народ обговорював. У нас того дня підвищилася відвідуваність із 10 до 30 тисяч відвідувань. | ||
| + | |||
| + | Коли побачили, що це працює, почали використовувати цей прийом далі. Коли арештували Юлію Тимошенко, знайшли відео першого арешту, 2011 року, і виклали в інернет. На це доволі жваво відгукнулися, рейтинг зріс. | ||
| + | |||
| + | Але якщо таке постійно робити - гнатися за політичним моментом, то ми не виконуватимемо цивілізаційну місію. | ||
| + | Тому ми піднімаємо болючі питання – УПА, СРСР, Волинська трагедія, церковні розколи. Де нема однозначно правих. В основному пишемо про 20 століття - те, що було недавно, що болить. | ||
| + | |||
| + | Намагаємося давати виважені статті про тему УПА. Хтось уявляє їх сяючими лицарями, інші являють їх такими собі орками, які «встромляють ніж у спину нашим». Насправді – не так і не так. Вони були ідеалістами, дехто чинив військові злочини, дехто убивав своїх, дехто був героєм. Можна зробити текст про повстання у сталінських таборах, які очолювали колишні бійці УПА. Або фото речей, вилучених у командира УПА Романа Шухевича після його загибелі. І ось замість орка чи лицаря ми бачимо звичайних людей і вже не так віримо заявам політиків на історичні теми. | ||
| + | До речі, про УПА. Кажуть, була ОУН-УПА – а насправді це були дві різні організації. В Одесі був скандал – міська рада ніби заборонила символіку ОУН-УПА. Але що значить – символіка ОУН-УПА? У ОУН 20-х років одна символіка, у бандерівської – інша, УПА воювала під синьо-жовтим прапором. Будемо його забороняти? | ||
| + | Друкуємо багато текстів фахових істориків. Наприклад, про те, що я згадував раніше - як жили люди в часи Івана Мазепи. І так потроху залучаємо тих, хто цікавиться політикою, прочитати і про історію. Людина зайшла прочитати про Богословську, звернула увагу на сусідній заголовок і прочитала про те, скажімо, як у радянські часи функціонувала черга за цукром або про єврейський штурмовий батальйон в армії ЗУНР. | ||
| + | Ще одна тема – це Голодомор. Страшно підступитися до неї. Війна – це все ж шанс вижити, це любов, смерть, зрада, перемога. А голод – це однозначно смерть. Ми робили проект спогадів про Голодомор, і воно не так поширилося, як про 9 травня, але теж люди про це читають і пишуть. | ||
| + | Ющенко використовував трагедію Голодомору, щоб навколо цієї частково міфологізованої події – казав про 10 мільйонів загиблих, наука говорить про 3,9 мільйонів – намагався побудувати націю. | ||
| + | Музей збудував, і він тепер частина державного протоколу – зарубіжні офіційні делегації повинні там класти квіти і запалювати свічки. Ось дві події, якими обґрунтовується існування України перед світом – Голодомор як мучеництво і Друга світова війна як перемога. Тож цим темам ми присвячуємо увагу. | ||
| + | 6 | ||
| + | |||
| + | Але не даємо політикам інструменталізувати ці історичні проблеми, використати з політичною метою. І не тільки нашим політикам, але й закордонним. Ми намагаємося ці спроби деконструювати, пояснюємо, чому політики так говоряти, даємо лінки на фахові історичні роботи, показуємо життя простих людей. | ||
| + | |||
| + | Ще є така річ – історична реконструкція. Коли люди шиють мундири і влаштовують побоїща у стилі того чи іншого часу. Там усе дуже точно. Одні реконструюють дружину київських князів. Інші реконструюють козаків-мушкетерів. І ми пояснюємо, як влаштовано мушкет і скільки команд треба для того, щоб з нього стріляти. І так читач розуміє, яким чином Сагайдачний воював під Москвою. Або яким чином солдат Другої світової виживав у бою і перемагав - за допомогою оцієї лопати і цих чобіт, умовно кажучи. | ||
| + | |||
| + | Таким-от чином історичний сайт співпрацює з політичним сайтом. Нам надали віконечко на головній сторінці, де ми анонсуємо наші статті. Іноді, якщо бомбовий матеріал – дають окремий банер. Іноді ставлять лінк на нашу статтю у стрічку новин «Української правди» – якщо клікаєте на неї, потрапляєте на сайт ІП. | ||
| + | Останнє, що ми робили для УП, – знайомі історики передали нам пояснювальню записку для російських істориків. В Росії зараз готується збірник архівних матеріалів з Голодомору, і підготували інструкцію для науковців, які писатимуть до цього збірника. | ||
| + | |||
| + | Там наголошують шукати в архівах документи, які продемонструють, що Голодомор - це не унікальна подія, що масово вмирали не тільки в Україні і взагалі морити людей голодом - це засіб проти зовнішньої агресії. Я відсканував цю інструкцію, підкреслив найбільш одіозні речі, УП з цих сканів і редакційного коментаря зробила новину, і в нас було 20 тисяч відвідувань – потужно як на історичний сайт. | ||
| + | |||
| + | Саме завдяки цьому ми успішно існуємо, заробляємо на хліб і цивілізуємо політиків. | ||
| + | |||
| + | ПИТАННЯ: Чи не бажаєте ви писати про «історію майбутнього»? Наприклад тренд – в Україні падає чисельність населення. Припущення на 2025 рік – як це буде, до чого призведе? | ||
| + | |||
| + | В нас є теги "прогноз" і "альтернативна історія". З точки зору гуманітаристики це можна робити. Але з точки зору історії… | ||
| + | |||
| + | До речі – проблема спілкування з фаховими істориками. Науковці можуть бути дуже сухими, вимогливими у деталях авторами. Не смійте сказати, що польний гетьман у Великому князівстві Литовському – свого роду аналог нинішнього заступника міністра оборони. Ти що, ніколи і нізащо. Вони праві - це справді досить притягнута аналогія, але ж інакше читач просто не зрозуміє словосполучення "польний гетьман". | ||
| + | |||
| + | Буває, що пишуть нудно, і намагання зробити з наукового тексту науково-популярний – це важко, доводиться долати опір. | ||
| + | |||
| + | ПИТАННЯ: Чому ви, філолог, почали працювати журналістом? Які якості довелося розвивати? Багато хто сумнівається, що зараз можна себе реалізувати в журналістиці. | ||
| + | Я закінчив КНУ за спеціальністю латинська й давньогрецька мови. Викладав рік у медичному університеті імені Богомольця. А потім мене запросили в газету «Хрещатик» – орган міської ради. Їм був потрібен журналіст в рубрику міжнародні новини, тоді Київрада цікавилася й таким. | ||
| + | |||
| + | Спершу я дивися інтернет і переписував те, що бачив там. Оцей момент переписування – дуже важливий. Якщо вмієш правильно, чітко і якісно передати суть – ти журналіст. | ||
| + | |||
| + | Там мене помітив Сергій Тихий, редактор «Газети по-київськи» майбутньої і головний редактор тижневика «Галицькі контракти» на той час. Відверто скажу – тоді для мене все вирішували гроші. В «Хрещатику» я заробляв утричі більше, ніж викладач, а а в «Контрактах» - більше, ніж у «Хрещатику». | ||
| + | |||
| + | В «Контрактах» я займався аналітикою. Звучить круто, а завдання насправді було – робити висновки з інформації, яку тобі дають інші. Спілкуватися з політиками в Раді, дружити, пиячити з ними – або не пиячити. Там у мене був один підлеглий – так я навчився віддавати частину своїх повноважень іншим. Вирішувати, чи сам береш коментар, чи доручаєш це, пояснюєш, як це робиться. | ||
| + | |||
| + | Потім я втрапив у «Газету по-київськи», був редактором відділу Країна, він писав про політику та про інші питання суспільного життя – нові правила ДАІ, наприклад. Там керував 5 людьми. І там майже не писав. | ||
| + | |||
| + | Є три головні якості, які потрібно мати журналісту. Перша головна – логічно викладати думки. Друга – знаходити факти, які інші не знайшли. Цитату. Цифру. І потім крутанути її, вставити в контекст. В Україні загинуло стільки-то людей у ДТП. А можна порівняти цю цифру, подивитися динаміку її зміни, розібратися, чому так. | ||
| + | І третє – уміти з подій дня, з потоку інформації вибрати кілька, з яких сформувати програму, інформаційний випуск, номер журналу тощо. Якщо ти правильно реферував інформацію, вибрав, поглибив, де потрібно, якщо це цікавить твою цільову аудиторію – ти вже успішний. Тебе передруковують інші. | ||
| + | |||
| + | ПИТАННЯ: Чи може зелений журналіст влаштуватися на роботу лише з дипломом журналіста, але без досвіду? | ||
| + | |||
| + | Зараз важко сказати. Я думаю – можна. Мені пощастило, що Сергій Тихий читав «Хрещатик». Я дуже боявся іти з комфортного інтернету в поле, писати про те, в чому розбирався не дуже. Але Тихому головне було, що людина - на його думку - вміє писати і має задатки обробки інфи. А іншому можна навчити - в тому числі, як писати про політику і економіку. | ||
| + | |||
| + | Тихий мене весь час учив – розповідав, чому в заголовку не повинно бути знаку запитання, скажімо. Приходиш до нього - а твій текст розібраний, кілька частин підкреслено. І він показує: ось тут додати, тут незрозуміло, треба чіткіше, тут не вистачає цифри, а ось тут він заявляв рік тому, порівняй тональність тощо. | ||
| + | Думаю, зараз на телебаченні великі перспективи. Ідіть туди. Телебачення – це не означає, що ви в стендапі. Треба моніторити новини. Такі люди дуже потрібні. Є аналітична група, які вирішують – куди відправити журналіста й камеру. Слави вони не отримують, але гроші - непогані. | ||
| + | |||
| + | ПИТАННЯ: Ми зараз будемо проходити практику. От до вас приходить студент. Які якості він повинен мати? | ||
| + | |||
| + | По-перше, якщо людина пише неграмотно…. На інтернет-сайтах нема літературних редакторів. Новини з інформагенцій перекладаються комп’ютером. Депутат Селезень (був Качур), жечь сигарети (палити цигарки). Неграмотна людина може цього не помітити. Перша вимога - грамотність. | ||
| + | |||
| + | Друге – не боятися телефону. Дуже часто доводиться дзвонити політикам і уточнювати.Один сказав, що другий негідник – подзвонити "негіднику" і спитати, що він про це думає. В мене свого часу була паніка щодо таких дзвінків. | ||
| + | |||
| + | І третій момент – зданість логічно й по можливості цікаво про це все написати. | ||
| + | |||
| + | ПИТАННЯ: Проект народжується як ідея. Може, порадите, які етапи він проходить до його остаточної реалізації? | ||
| + | |||
| + | Спочатку визначаєте – для кого пишете. Нішева журналістика – це супер. Сайт про рибалку та полювання, наприклад. Називаєш рибалка.ком.юа. Думаю, такий є. | ||
| + | Продумуєш структуру сайту і функціонал для відвідувачів. Фото, відео, новини. Форуми, можливість коментувати. Перебачити можливість банити неадекватів. Для рибалки це не дуже, а для історичного сайту неадекватні коментатори – проблема. | ||
| + | |||
| + | Коли придумаєш, як такий сайт функціонує – ідеш до програмістів, малюєш на папері, як виглядатиме. Або вирізаєш можливі складові з паперу і рухаєш ці шматочки один щодо одного. | ||
| + | |||
| + | З програмістами – це окремий нюанс. Моя порада – вчіть програмування, хоча б ази або шматки коду. Щоб хоча б уявляти, про що вони сперечаються під час обговорення технічного завдання. | ||
| + | |||
| + | Наступне – штат. Якщо є інвестор, наймаєш 1-2 людей. Один моніторить новини на тему риболовлі та полювання – наприклад, десь зловили рибу на півтора метри – і ставить на сайт. Або – фірма випустила нові поплавці. | ||
| + | |||
| + | Це якщо зразу є гроші. Але тут треба платити – 500-1000 доларів на місяць. Можна знайти пишучих людей у райцентрі - наприклад, Ніжині, там хороший гуманітарний вуз. Даєш їм доступ до адміністрування сайту, і хай ставлять. Спосіб оплати і юридично-бухгалтерські стосунки узгоджуєте окремо. | ||
| + | |||
| + | У мене є знайомий, який таким чином робить сайти і заробляє на них. Навіть програму написав, яка шукає новини про риболовлю чи що там. | ||
| + | |||
| + | Окрема тема – онлайн-реклама. Це сакральне - знання, як за допомогою контекстної реклами чи банерів заробити гроші. Тому я не можу поділитися досвідом без дозволу керівника нашого рекламного відділу. А знайомий із сайтами про риболовлю відмовляється говорити :) | ||
| + | |||
| + | ПИТАННЯ: Чи є способи заробляти інші доходи, крім реклами? Без інвестора? | ||
| + | |||
| + | Ви самі навряд чи встигатимете. Є така річ – замовні матеріали. Іміджеві, культурно кажучи. "Компанія "Червоний спінінг" випустила на ринок нову котушечну систему". Новина, з фото. А насправді вони проплачені. Для нішевого сайту гріх на цьому не заробити, але можна обпектися в деталях. | ||
| + | 9 | ||
| + | |||
| + | ПИТАННЯ: Назвіть три критерії якісного матеріалу? Наприклад, репортаж. | ||
| + | |||
| + | Для мене репортаж – це в першу чергу наявність сюжету. Те, що об’єднує набір фактів у єдину історію. Якщо є сюжет, тоді другий критерій - це отримання додаткових знань. Вам у принципі це знання не потрібні – це додаткова інформаційна вартість, назвемо це так. І третій критерій - додаткова емоційна вартість. Ви пережили емоцію, потрясіння. Те, що греки називали "катарсисом". | ||
| + | |||
| + | Бажано, щоб тебе самого від твоєї роботи «перло». Репортаж – ти їдеш у Косово, там нарешті отримали незалежність, і треба за три дні це зрозуміти, знайти співрозмовників і написати класний матеріал. | ||
| + | |||
| + | Або розслідування – це теж у полі. Втертися в довіру, іноді прикинутися ідіотом. Людей, які вміють робити розслідування, дуже цінують. | ||
| + | |||
| + | Важливий інструмент розслідувань – це бази даних. Бази даних ДАІ, бази даних податкової. У фірми стільки-то під фірм, ось ця машина належить тому-то. Тут не треба працювати в полі, тут ти сидиш у інтернеті годину, дві, десять і нарешті викопуєш щось вартісне, і оцей момент кайфу часто і виправдовує мінуси нашої з вами роботи. | ||
| + | Тихий говорив про щоденну газету: "Вона живе 20 хвилин, від моменту купівлі на вході в метро до сміттєвого ящика на виході в метро. І в цьому її, щоденної газети, поезія". | ||
| + | |||
| + | ПИТАННЯ: А що робити, коли «не пре»? | ||
| + | |||
| + | Є таке слово – прокрастинація. Коли замість того, що треба зробити, робиш інші справи. Або занадто заглиблюєшся в деталі. І вже паніка. Але коли я напишу перші два абзаци –у мене вмикається професійний обов’язок. Та всяке буває. Бувають творчі кризи. Так що вчіться програмувати. Я, наприклад, можу заробити репетиторством з латинської мови. Якщо щось станеться з журналістикою – диктатура, чергова технологічна революція тощо – я зможу заробити й так. А програмування дасть додатковий заробіток. | ||
| + | |||
| + | ПИТАННЯ: Журналістика не заважає вам у особистому житті? | ||
| + | |||
| + | Журналістика сприяє особистому життю. Туди йдуть недурні і амбітні люди з почуттям гумору - тому зазвичай партнера знаходять серед колег по цеху. Складається по-різному, але сумно не буде. | ||
| + | |||
| + | Мінус журналістики – ти ніколи не заглиблюєшся. Журналіст повзе по поверхні, йому ніколи копати глибоко. Але натомість ти щодня знайомишся з цікавими людьми, щодня відкриваєш нові, цікаві теми. | ||
| + | |||
| + | Журналістика – це цікаво, і саме завдяки цій її здатності я досі не перекваліфікувався в управдома або програміста. | ||
| + | |||
| + | Викладач кафедри журналістики - Лук’янчук Сергій Олександрович | ||
