Відмінності між версіями «СОЦІАЛЬНІ КОМУНІКАЦІЇ»
Матеріал з Кафедра журналістики
Admin (Обговорення • внесок) |
Admin (Обговорення • внесок) (→«Одноплемінники», або Щиголь авітамінозу…) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
== «Одноплемінники», або Щиголь авітамінозу… == | == «Одноплемінники», або Щиголь авітамінозу… == | ||
| − | [[Файл:Заставка.jpg|250px|right]]Як добре, що людські голови інколи відвідують непогані ідеї. Нещодавні відвідини Луцька – саме така. Уже й не згадаю, кому вона спала на думку. Та, мабуть, і не треба. Головне – що на Волині проведено два чудових дні… | + | [[Файл:Заставка.jpg|250px|right]] |
| + | |||
| + | [[Файл:Файл:1444.jpg|250px|right]] | ||
| + | |||
| + | Як добре, що людські голови інколи відвідують непогані ідеї. Нещодавні відвідини Луцька – саме така. Уже й не згадаю, кому вона спала на думку. Та, мабуть, і не треба. Головне – що на Волині проведено два чудових дні… | ||
Те, що треба було витратити 10 годин тільки на дорогу туди й назад, а ти ж маєш надзвичайно багато роботи, і обов’язковий авітаміноз не стали серйозними перешкодами. Бо там відбувалася феєрія, - найприємніше, що може відбутися з письменником. І це – зовсім не вручення престижної премії. Усе значно простіше. Спілкування з читачами. У принципі, читачі – це ті ж самі люди. Але не байдужі до того, що ти робиш. А робиш ти це (пишеш), тому що тобі подобається. А «ті ж самі люди» читають тому, що їм теж подобається. Виходить, що ми – однодумці. Ні. «Одноподобці». Навіть більше – належимо до одного племені. Що поклоняється єдиному божеству – мистецтву слова. Сиріч – художньому тексту. Цим людям цікавий ти. А вони – цікаві тобі. Отже, йдучи назустріч – таки зустрілися. Насправді, так відбувається завжди. Якщо йти один одному назустріч, обов’язково опинитесь візаві. Ключове слово «назустріч». | Те, що треба було витратити 10 годин тільки на дорогу туди й назад, а ти ж маєш надзвичайно багато роботи, і обов’язковий авітаміноз не стали серйозними перешкодами. Бо там відбувалася феєрія, - найприємніше, що може відбутися з письменником. І це – зовсім не вручення престижної премії. Усе значно простіше. Спілкування з читачами. У принципі, читачі – це ті ж самі люди. Але не байдужі до того, що ти робиш. А робиш ти це (пишеш), тому що тобі подобається. А «ті ж самі люди» читають тому, що їм теж подобається. Виходить, що ми – однодумці. Ні. «Одноподобці». Навіть більше – належимо до одного племені. Що поклоняється єдиному божеству – мистецтву слова. Сиріч – художньому тексту. Цим людям цікавий ти. А вони – цікаві тобі. Отже, йдучи назустріч – таки зустрілися. Насправді, так відбувається завжди. Якщо йти один одному назустріч, обов’язково опинитесь візаві. Ключове слово «назустріч». | ||
