Перегляд вихідного коду сторінки АКАДЕМІЯ ЕКСТРЕМАЛЬНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ

{{LeftMP
|
Оглавление = '''Президент Академії екстремальної журналістики''' 
|
Данные =[[Файл:krivosheya_grigoriy.jpg |100 px | left| ]][[Кривошея, Григорій Петрович|Кривошея Григорій Петрович]]
Кандидат історичних наук, професор, Заслужений журналіст України, член науково-методичної ради МОН з журналістики, Національної спілки журналістики України.  
}}
{{RightMP
|
Оглавление = '''Віце-президент Академії екстремальної журналістики''' 
|
Данные = [[Файл:tanana_dmytro.jpg| 100 px | left| ]][[Танана, Дмитро Юрійович|Танана Дмитро Юрійович]]

Викладач кафедри журналістики, фаховий напрям - фотожурналістика. Автор понад 10 наукових праць та навчально-методичних посібників.
}}

У вересні 2007 року на кафедрі журналістики ІМВ відбулось відкриття нового структурного підрозділу – Академії екстремальної журналістики, започаткованої Національною спілкою журналістів України, кафедрою журналістики Інституту міжнародних відносин за підтримки Національної ради з питань телебачення та радіомовлення.

'''Мета створення Академії''' – консолідація вітчизняних та зарубіжних журналістів, які працюють в екстремальних умовах, проводять журналістські розслідування, обмін досвідом (практичні тренінги, майстер – класи), зміцнення міжнародних зв'язків, розробка і відпрацювання методичних рекомендацій для журналістів, які працюють в екстремальних умовах.

== Координація в роботі Академії екстремальної журналістики з силовими міністерствами, відомствами ==
АЕЖ підтримує зв'язки та планує проведення навчальних заходів для слухачів з представниками Мінінстерства внутрішніх справ, Міністерства надзвичайних ситуацій, Міністерства юстиції, Державного комітету телебачення та радіомовлення, Адміністрацією Державної прикордонної служби.

{{MP
|
Оглавление = Тематика АЕЖ – висвітлення надзвичайних подій
}}

{| border="0" align="center" cellpadding="4" valign="top"
| [[Файл:Gurnalistyka clip image006.jpg|400px]]
| [[Файл:Gurnalistyka clip image014.jpg|380px]]
|-
| [[Файл:Gurnalistyka clip image008.jpg|400px]]
| [[Файл:Gurnalistyka clip image012.jpg|380px]]
|-
| [[Файл:Gurnalistyka clip image016.jpg|380px]]
| [[Файл:Gurnalistyka clip image018.jpg|400px]]
|}
{{MP
|
Оглавление = Слухачі АЕЖ в процесі навчання
}}

{| border="0" align="center" cellpadding="4" valign="top"
| [[Файл:Gurnalistyka clip image032.jpg|400px]]
| [[Файл:Gurnalistyka clip image034.jpg|400px]]
|-
| [[Файл:Gurnalistyka clip image038.jpg|400px]]
| [[Файл:Gurnalistyka clip image030.jpg|400px]]
|-
| [[Файл:Gurnalistyka clip image036.jpg|380px]]
| [[Файл:Gurnalistyka clip image040.jpg|400px]]
|}

{{MP
|
Оглавление = Заняття в Академії проводять провідні журналісти-екстремали України
}}

ЗАПЛАНОВАНІ ЗАХОДИ АКАДЕМІЇ ЕКСТРЕМАЛЬНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ НА 2011 – 2012 н / рік.

Провести навчальні заходи для слухачів з представниками Міністерства внутрішніх справ, представниками Міністерства з надзвичайних ситуацій, представниками з Адміністрації Державної прикордонної служби, представниками Національної спілки журналістів України, представниками Міністерства збройних сил України, представниками Державного комітету телебачення та радіомовлення.

Відпрацювати методику роботи журналіста у надзвичайних ситуаціях, подання інформації, взаємодію з представниками силових міністерств.

ВИКОНАННЯ ПЛАНУ 2011 – 2012 н/рік.

Слухачі академії у процесі навчання 

'''ГРУДЕНЬ'''

----

----

'''Захід 2. — Проведення зустрічі з Головою Всеукраїнського товариства «Лемківщина».'''

Проведено - 14.12. зав. лаб. ЕЖ - Танана Д.Ю.

Завдання - Поглиблення знаннь історико-культурной спадщини.

Кількість студентів – 12 осіб, перший курс.

Подія – Презентація книги «Злочин без кари».

12 грудня 2011 року в Національному авіаційному університеті подружжя Василь Петрович Ковальчук та Лідія Степанівна Стойкова презентували свою книгу під назвою «Злочин без кари». У книзі на прикладі власної родини Василь Петрович розповідає про скрутну долю лемків, котрі потрапили під страшну машину тоталітарного режиму.

[[Файл:1.png|900px|center]]

Також у книзі висвітлюються події під час операції «Вісла», коли із рідних домівок виганяли мешканців Лемківщини. Насильно переселяли по десять родин на інші території де панували свої закони та свої правила життя — до Польщі, Словаччини, Угорщини. Голова Всеукраїнського товариства «Лемківщина» пан Володимир змалював усі страшні кривди, які тодішня влада завдала лемкам.

[[Файл:2.png|900px|center]]

Корінні лемки, які були присутні на презентації, розповідали студентам університету про довгорічну боротьбу українського народу, в тому числі і лемків, проти загарбників.

Але не тільки про скрутні часи дізнались майбутні журналісти. Також лемки розповідали про те, як їх пращури зберігали та відроджували свою історію. Наприклад, у 1965 році – Лемки починають створювати політичні об'єднання, друкувати газети, журнали, співати власною діалектною мовою.

Для підняття настрою слухачів Лемки розповіли «легенди» про свій народ:

-  Америку відкрили лемки;

-  Ісус народився на Лемківщині;

-  Першими на місяці побували лемки.

[[Файл:3.png|900px|center]]

Звичайно, такі зустічі корисні для всіх присутніх. Та цим не перекриєш сумних сторінок з історії непереможного народу Лемків.

Давидян Аліна.  (студентка кафедри журналістики гр-110)

----

----

'''Захід 1. — «Майстер клас зі спортивної тележурналістики»'''

Проведено - 07.12. зав. лаб. ЕЖ - Танана Д.Ю.

Завдання - поглиблення системи знань з курсу «Спортивна тележурналістика»

Кількість студентів – 60 осіб (третій, четвертий курси).

Подія – майстер-клас спортивного тележурналіста, ведучого програми "Про футбол" на каналі "2+2" Костянтина Андріюка.

7 грудня в Інституті міжнародних відносин відбулася зустріч з журналістом, автором та ведучим програми "Про футбол" на каналі "2+2" Костянтином Андріюком. Майстер-клас розпочався з розповіді Костянтина про становлення власного шляху у журналістиці. На думку Костянтина, важливо вірити у свої сили ідучи до своєї мети. 

Також потрібно вдосконалювати свою майстерність, розглядаючи як власні помилки, так і помилки колег.

{| border="0" align="center" cellpadding="4" valign="top"
| [[Файл:1.jpg|400px]]
| [[Файл:2.jpg|400px]]
|}

Костянтин розповів про принципову різницю роботи журналістів в Україні та за кордоном. Про те, наскільки відрізняється система роботи журналістів при створенні журналістського розслідування. Для студентів було цікаво переймати досвід Костянтина, адже він мав змогу поглиблено вивчити роботу колег з Німеччини, Франції, Данії.

Корисні поради стосувалися створення цікавого матеріалу, адже про спортивні події сьогодні є достатньо сюжетів, проте саме емоційно насичені залишають у глядачів відчуття якісної роботи тележурналіста. Саме про такий сюжет Костянтин навів приклад, говорячи про гру ФК «Шахтар» – ФК «Зальцбург» у рамках Евротурніру. Коли через колег та перекладача він дізнався, що один з гравців команди ФК «Зальцбург», закопав під воротами ФК «Шахтар» монетку «на щастя»!. З такими подробицями сюжет сприймається зовсім інакше, до нього додається сила почуттів та бажання перемоги за допомогою «вищих сил».

{| border="0" align="center" cellpadding="4" valign="top"
| [[Файл:3.jpg|400px]]
| [[Файл:4.jpg|400px]]
|}

На фото: Студенти кафедри журналістики інституту міжнародних відносин під час зустрічі з Костянтином Андріюком.

На завершення зустрічі Костянтин поділився своєю історією про те, як він перебуваючи у Англії за власні кошти взяв інтерв’ю. Доводячи, що непереборне бажання та відчуття матеріалу спонукають журналіста використовувати всі можливості для самореалізації.

На останок Костянтин побажав студентам бути щирими та відданими самим собі, тоді робота буде виконуватися майже «сама собою» без перевантажень та помилок.

'''ЛИСТОПАД'''

----

----

'''Захід 3. — «Конференція з екстремальної журналістики»'''

Проведено - 23.11. проф. Кривошея Г.П.

Завдання - поглиблення знань з курсу «Екстремальна журналістика»

Кількість студентів – 12 осіб (перший курс).

Подія – Конференція у Національній спілці журналістів України.

23 листопада в приміщенні Національної спілки журналістів України, у зв язку з відзнакою Всесвітнього дня боротьби з безкарністю, відбулася конференція, на який були присутні представники інформаційного прес-центру «Телекритика», Київської незалежної медіа-профспілки, а також представники МВС України і слухачі Академії ексремальнї журналістики ІМВ (група 110) та гість конференції – член міжнародного центру профспілок Олівер Матіле.

[[Файл:3.1.jpg|center|800px]]

Головною темою конференції стала тема безкарності щодо порушень прав журналістів, а також невміння журналістів захищати свої права. Були підняті питання стосовно індефікування журналістів під час акцій протесту, прес-конференцій та в інших місцях скупчення людей.

Почалося дійство з перегляду презентації, зробленою Юкою Гавриловою (керівником Київської незалежної медіа-профспілки). Вона назвала прізвища журналістів, які постраждали від порушень прав за час від 2009 до 2011 року. Найбільше зустрічається застосування фізичної сили міліціянтами проти представників мас-медіа. Навіть пред явлення посвідчення не допомагає уникнути свавілля. У відповідь на це НСЖУ отримала від представника МВС України Володимира Поліщука претензію, мовляв: «Міліція не може в натовпі відрізнити журналіста від звичайного громадянина». А наявність камери або фотоапарата, який допомагає правоохоронцям це зробити, здалася не однозначною ознакою належності людини до журналістської діяльності.

В.Поліщук: «сьогодні технічне забезпечення не є проблемою для громадян, тому кожен може повісити на шию камеру та вдавати журналіста». У зв язку з цим прийшли до висновку про необхідність створення єдиної Національної прес-карти. Її наявність переконувала б правоохоронців, що власник такої карти стовідсотково журналіст, який, до речі, ще й є членом НСЖУ, бо тільки вона зможе надавати прес-карту.

Аліна Давидян, член Академії Екстримальної журналістики ІМВ

----

----

'''Захід 2. — ««Майстер клас з екстремальної журналістики»»'''

Проведено - 08.11. зав. лаб. ЕЖ - Танана Д.Ю., за підтримки проф. Кривошеї Г.П.

Завдання - поглиблення системи знань з курсу «Екстремальна журналістика»

Кількість студентів – 120 осіб (другий, третій, четвертий курси).

Подія – майстер-клас відомого журналіста-екстремала, ведучого програми «Назвичайні новини» телеканалу ICTV Костянтина Стогнія.

8 листопада в Інституті міжнародних відносин відбулася зустріч з відомим журналістом, автором документальних фільмів та ведучим програми «Надзвичайна ситуація» на каналі ICTV Костянтином Петровичем Стогнієм. Представила гостя директор Інституту А.М. Фоменко. Майстер-клас розпочався з пояснення терміна «екстремальна журналістика». На думку Костянтина Стогнія, це є специфічний напрям діяльності журналістики, в якому надважливе місце відводиться методиці організації оперативної інформації з місць екстремальних подій.

{| border="0" align="center" cellpadding="4" valign="top"
| [[Файл:3 1.jpg|400px]]
| [[Файл:1 2.jpg|400px]]
|}

«Ми живемо в надто мінливому та різнобічному світі, де розуміння подій тісно пов’язане з власним самовдосконаленням. Девіз піонера комп’ютерної ери Стіва Джобса «Змінись або загинь» став актуальним для професії журналіста» - продовжував Костянтин Петрович. Крім того, важливо розумом осягнути всю палітру подій водночас. За одні й ті ж самі протиправні або аморальні дії у різних суспільствах існує різний ступінь покарання - від етичного засудження до фізичного знищення особи (прикладом став випадок у Криму, коли нещодавно дівчину згідно з релігійними канонами на смерть забили камінням за подружню зраду). Таке розуміння потрібно для роботи журналіста в різних соціокультурних умовах, адже несвідомі дії або навіть вислови журналіста можуть стати підґрунтям для небажаних конфліктних ситуацій.

Цікавим виявилося питання про розвиток сучасного медіа-простору з огляду на «засилля» насильства на екрані. Костянтин Петрович, взявши в руки крейду, намалював на дошці графік і відповів так: «Цей графік схожий на горб верблюда, в математиці має назву «графік нормального розподілення», його можна використати як модель, що пояснює дану ситуацію. Отже, знизу це споживачі з невисоким розвитком інтелекту, їх переважна більшість, вони легко сприймають інформацію про насильство. Вище догори - споживачі з більшим рівнем самосвідомості, і на самому піку - найбільш розвинуті особистості, які вважають насильство на екрані неприпустимим, але їх переважна меншість. Математика проста: більше споживачів — більший прибуток. Тому керівництво телеканалів задля отримання рейтингу та «легких грошей» розраховує на кількість споживачів, а не на якість інформаційного продукту. Хоча, на мою думку, потік сюжетів про вбивства, грабунки, наркоманію розбещує свідомість громадян, зокрема молоді, адже подібну інформацію потрібно організовувати професійно та транслювати дозовано».

{| border="0" align="center" cellpadding="4" valign="top"
| [[Файл:2 1.jpg|400px]]
| [[Файл:4 1.jpg|400px]]
|}

Наступне питання стосувалося готовності журналіста до роботи в місцях бойових дій. Костянтин Петрович сконцентрував увагу студентів, сказавши: «Найголовніше зрозуміти себе, чи здатен ти витримувати фізичні та психологічні перевантаження, нести відповідальність за життя колег. На ці питання ви маєте відповідати собі без жодних коливань, бо в реальних умовах, екстремальні події не дають часу на сумніви». Крім того, потрібно відчувати межу реальної загрози, тому що одне неправильне рішення в зоні ведення бойових дій коштує життя.

Саме так сталося з українським журналістом в Іраку, працюючи на замовлення американського агентства, для зйомок він обрав майданчик на 10 поверсі готелю в цетрі Багдаду. З огляду на зручність створення матеріалу та перспективу роботи оператора це логічне рішення, але йшла війна, і сонячний відблиск від об’єктива камери було сприйнято військовими за приціл снайперської гвинтівки. Пострілом з танку майже весь поверх було знищено. Таким чином, невиважене рішення журналіста перервало його життя.

На запитання студентів щодо правової захищеності українських журналістів за кордоном, Костянтин Петрович відповів: «На жаль, як такого захисту не існує, потрібно розраховувати тільки на власні сили. Наша держава не вважається в Світі сильною, а сила є саме тим чинником, з яким рахуються. Тому обережність ніколи не завадить, особливо в зонах нестабільності, де влада несподівано може змінити свою позицію щодо однієї з ворогуючих сторін, і Ваші попередні домовленості можуть втратити чинність щохвилини».

[[Файл:5 1.jpg|800px|center]]

''На фото: Студенти кафедри журналістики інституту міжнародних відносин під час зустрічі з Костянтином Петровичем Стогнієм.''


На завершення Костянтин Петрович побажав студентам збагачувати свій досвід, не боятися робити власні помилки, бути наполегливим, випробовуючи себе в житті. Проведений майстер-клас став справжнім скарбом удосконалення професійних навичок молодих журналістів.

----

----

'''Захід 1. — «Майстер-клас з ведучою Першого національного каналу»'''

Проведено - 03.11. зав. лаб. ЕЖ - Танана Д.Ю.

Завдання - Поглиблення системних знань з курсу «тележурналістика»

Кількість студентів – 60 осіб, третій курс.

Подія – Майстер-клас з ведучою новин на Першому національному телеканалі Світланою Леонтьєвою.

3 листопада у інституті міжнародних відносин відбулася зустріч з ведучою новин на Першому національному телеканалі Світланою Івановною Леонтьєвою. Представила гостю студентам директор Алла Миколаївна Фоменко. Свій виступ Світлана почала з запитання: «Хто бачить себе у майбутньому телевізійним ведучим?». Таке питання стало своєрідним «руслом» цікавої та корисної дискусії.

[[Файл:1.1.png|800px|center]]

Гостя розповіла про свої перші кроки в журналістиці, про своїх батьків та шкільну вчительку, які свормували в її свідомості найцінніші риси характеру. Спираючись на життевий досвід батька (науковця з фізики), першу вищу освіту вона отримала у Київському державному університеті, закінчивши фізичний факультет. Але Світлана не забувала мудрих слів вчительки про те, що вона має працювати в журналістиці, що її шкільні твори мають викінчену думку і несуть в собі яскраву образність.

Після розподілу, Світлана працювала на підприємстві напівпровідників "Квазар" у відділі технічного контролю. Та випадок став поштовхом до реалізаціїї її таланту в роботі журналіста. Крок за кроком розкривала себе у новій професії. Доля привела її на радіостанцію «Республіка» агентства УНІАН.

[[Файл:Example.jpg]]