Тетянині диво-ляльки

Матеріал з Кафедра журналістики
Версія від 13:16, 30 липня 2016; Admin2 (Обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Із 22 квітня до 10 травня 2016 року в Центрі Української Культури та Мистецтва (м. Київ, вул. Хорива 19-В) відбувся п’ятий щорічний вернісаж «Сонячний Великдень». Цьогорічна експозиція продемонструвала великодній колорит різних куточків України. Розмаїття писанок, гобеленів, народних ляльок, витинанок, плетива, вітражних розписів та вишитого одягу вразила відвідувачів своєю всеохопністю.

Глядачі захоплено милувались диво-ляльками-мотанками, що презентувала народна майстриня, доцент кафедри журналістики Навчально-наукового інституту Міжнародних відносин Національного авіаційного університету Тетяна Євгенівна Мартинова. Її «дівчата-обереги» вирізняються витонченою технікою виконання, а їх вбрання - досконалою гамою кольорів.

Лялька, як оберіг родини й Роду, як могутній магічний талісман та символ зв’язку між поколіннями, а також як дитяча іграшка знана в багатьох традиційних культурах земної кулі. – від Аляски до Австралії, від Африки до України. Ляльки різних народів відрізняються між собою ззовні і матеріалом, з якого зроблені. В Африці вона здебільшого кам’яна або дерев’яна, десь глиняна, а ще десь – зроблена з тканини. Але суть і призначення ляльки –берегти душу свого власника від зла й нечистих помислів.

Gaseg.jpeg

Традиційна лялька, яка є обрядовою, лялька, якою гралися діти є у багатьох народів і їй незліченна кількість років. Деякі дослідники говорять, що українській мотанці більш як сім тисяч років. Виготовлялася вона спочатку, як лялька символ, лялька-оберіг, а потім почали робити ляльки для того, щоб гралися ними діти, але лялька-мотанка залишила свої оберегові функції. Своїми витоками сягаючи ще в добу Трипільської цивілізації.

Мотана або вузлова лялька, виготовлена з м’якого матеріалу – шкіри або тканини і з ниток. Вочевидь, перші такі ляльки робили з трави або соломи, а згодом, з поширенням ткацтва, почали використовувати тканину і прядиво.

Тетяна Євгенівна Мартинова зазначає: Я думаю, що дуже правильно, що українці сьогодні повертаються до своїх традицій. Нам дуже довго забороняли бути українцями, нам дуже довго забороняли думати по-українськи, мислити по-українськи, жити українськими традиціями, а мотанка - це надзвичайно традиційна річ. Взагалі, українці як будь-який інший народ, який живе на землі є носіями солярного культу. Вони дуже люблять сонце, тому що від сонця залежить наше життя. І в основі культу релігійного, в основі світоглядних традицій українців, зокрема, лежить сонячно-місячний календар. І лялька-мотанка є носієм такого солярного культу. Це лялька, яка є сонячною за своєю суттю.

У традиційних обрядах народів Європи прослідковується тісний зв’язок процесу виготовлення ляльки з продовженням роду та ритуалами родючості. Колись на всій території, що її нині вчені-дослідники називають «Старою Європою» - від Карпат до Північної Італії – існував культ Великої Праматері, яка народила все суще, яка береже життя і оновлює його.

Pkjbvgh.jpeg

Тетяна Євгенівна Мартинова розповідає: Коли іноземці дивляться сьогодні на нашу ляльку, вона їх трохи лякає, як це не дивно, тому що в неї немає обличчя. У неї не може бути обличчя, тому що за віруваннями давніх українців, лялька, в якої є конкретна фізична визначеність: очі, ніс, рот; і ми даруємо цю ляльку якійсь людині або дитині, вона може забрати у людини її долю. Тому у цієї ляльки, яка є берегинею перш за все, не може бути рис обличчя.

За уявленнями язичників через обличчя в ляльку вселяється душа. А душа буває доброю чи поганою. Народ вірив, що в мотанці живе дух пращурів і що вона може передавати досвід з покоління в покоління.

Іноземці думають, що це лялька вуду, бо в неї немає обличчя, їх це лякає. А насправді тут нічого страшного немає. На обличчі у ляльки-мотанки завжди мотали сакральний хрест. Вертикаль і горизонталь. Спочатку його мотали в двох кольорах: чорний і червоний. Червоний- це колір сонячної енергії, чоловічої, вертикаль. А горизонталь – це жіноча енергія, так є в українській традиції. І тому червоний колір означав чоловічу енергію, а чорний жіночу, тому що це колір синьої темної води.

На моїх ляльках зустрічається і чорний, і червоний колір. Але я хочу, щоб вони виглядали естетично. Тому в них обличчя різного кольору. Ці хрести. І ось цей хрест солярний, означав поєднання чоловічої і жіночої енергії, вертикаль і горизонталь. Але в українській традиції не лише чотири сторони світу, а їх є вісім. І тому на ляльці-мотанці має бути ще один хрест – косий. Цим косим хрестом до тулуба ляльки примотують.

І ось, коли накладається прямий хрест на косий хрест, поєднуються, вони у собі несуть ще одну символіку: прямий хрест- це чоловіча енергетика, косий хрест – це жіноча. Жінка пластичніша, ніж чоловік, тому вона має дещо іншу форму. І коли ми накладаємо прямий хрест на косий хрест, тоді ми отримуємо це одвічне поєднання цих енергій. І тому українська лялька – це є лялька берегиня. 8 кінців, 8 на 8 64, 6+4 це одиниця, одиниця – це початок. І тому лялька-мотанка з її оцієї енергетикою несе в собі космічний початок перш за все.

Образ Богині ми зустрічаємо на критських амфорах, і при розкопках Трипільської культури, в священних космогонічних піснях, які дійшли до нас під назвою «колядок» і у веселих новорічно-маланкових переодяганнях… Все це – відгомін древнього праєвропейського культу Великої Богині, єдиної в трьох лицях – Діви, Матері і Баби – прародительки всього живого на Землі і матері всіх людей.

Українська народна лялька є втіленням добра і лагідності. Це оберіг людської душі й долі, символ предків. Це символ Великої Матері, яка сотворила все суще і береже дотепер народжені нею душі.

Af.jpeg

Тетяна Євгенівна Мартинова розповідає: Берегинею ця лялька була. Вона виготовлялася особливим способом: змотували без використання голки. Саме тому вона називається – лялька-мотанка. Виготовляли її із речей, які вже були у вжитку, але не з речей, які носили хворі люди. Це мали бути здорові люди. Із старих сорочок, тканин , із старих рушників, які вже не використовувалися в обряди робили ляльки-мотанки. Ну і звісно її вдягали і прикрашали. Є лялька-мотанка обрядова і є лялька ігрова, яка використовується у різних ситуаціях.

Мені дуже подобається робити ляльки, не просто ляльку-Берегиню. Я роблю сувенірну ляльку. Тому вона виглядає можливо не зовсім традиційно. Але українська лялька не може виглядати не по-українськи , і тому в неї є вінки, в них є хустки, в них є візерунки, якими я оздоблюю свої ляльки. Крім того елементи, з яких вона складається, так само несуть у собі сакральні знання.

У ляльки-мотанки має бути обов’язково 3 спідниці. Нижня спідничка- безпосередньо спідничка, яка оздоблювалася візерунками обереговими. Має бути зовнішня спідничка. Вона називалася по різному. Це була обгортка, це була запаска, це була плахта. І зверху фартух або верхня запаска. Чому 3 спіднички? Тому що українці вірили в існування трьох світів: Нава- підземний світ, Ява і Права – горішній верхній світ, куди йдуть люди. І тому ось ця верхня частика – це Права. Це Ява, в якій ми живемо. А це Нава – той світ, який ніхто не бачить. Тому що сорочка, яка захована під усіма.

Wefc.jpeg

Я себе називаю людиною, яка вміє тримати голку, з того боку, з якого потрібно. Вишивати я почала дуже давно, але все життя мені було ніколи. Мені не вистачало на це часу: то соціальна реалізація, то діти, то ще щось, а потім настав такий час, коли воно тебе переповнює і ти мусиш його кудись подіти. Тоді в моєму житті з’явилася мотанка. А прийшла я до неї, тому що мені потрібно було зробити подрузі екслюзивний подарунок.

Це жінка з чудовою долею. У нас мав бути обряд посвячення її в берегині. І я вирішила зробити їй мотанку. Це була моя перша мотанка, яку я зробила. І таким чином я прийшла до того, що тепер в мене є велика колекція мотанок - велика сім’я.


Олександр Кошак

Світлини з презентації вернісажу «Сонячний Великдень» нам люб’язно надав Центр Української Культури та Мистецтва.

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Перегляди
Дії
Навігація
ПРО КАФЕДРУ
НОВИНИ
ДОШКА ОГОЛОШЕНЬ
АБІТУРІЄНТАМ
СТУДЕНТАМ
МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ
МАЙСТЕР-КЛАСИ
КОНФЕРЕНЦІЇ, ТРЕНІНГИ
ГРАНТИ, СТИПЕНДІЇ
ВИПУСКНИКИ КАФЕДРИ
ВАЖЛИВО ЗНАТИ
ВІДЕО
ВИДАННЯ КАФЕДРИ
АРХІВ НОВИН
КОНТАКТИ
Інструменти