СТАНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОСТІ СТУДЕНТА
Петриківка – душа України. Фоторепортаж
Екскурсія в музей університету
10 грудня 118 група відвідала музей університету
Крок до радіо
90 років Українському державному радіо! А воно напрочуд молоде, сповнене амбітних творчих задумів. І, звичайно ж, не просто популярне в народі, а любиме ним! Студенти 410 групи кафедри журналістики ІМВ НАУ на власні очі переконались в цьому. Одне з занять з «Основ аудіовиробництва» ми провели в стінах Національної радіокомпанії України. Відвідали музей історії становлення і розвитку державного радіомовлення в Україні, де познайомились з сіткою мовлення з початку творення радіопрограм і до нашого часу.
Єдність – в наших серцях
23 вересня першокурсники спеціальності «Журналістика» побували на відкритті виставки американських волонтерів на вулиці Еспланадна, 20 «Досвід єднання - Майдан 2013-2014», де були висвітлені події у центрі Києва у період «Революції гідності». Роботи у вигляді фотографій і картин були представлені відомими українськими художниками.
Броніслава Волкова та її «Неприналежність»…
Віктор Мельник розповів студентам про життєвий шлях Броніслави Волкової, про причини її еміграції та біль, який переживає людина, вимушена покидати свою батьківщину.
Олександр Барабошко. Як вже сьогодні стати відомим журналістом?
Конспект майстер-класу
Сподіваюся, всі знають, що таке соціальні мережі. Всі зареєстровані у ВКонтакте (ВК), Фейсбуці чи Твітері. Інстаграм вже точно у всіх є.
Дуже часто кажуть, що круто вчитися на власних помилках. Але на них переважно вчаться дурні. А розумні вчаться вже на їхньому гіркому досвіді. Я розкажу про помилки, на яких вчився я, а ви навчитеся на моїх.
У сучасній журналістиці є тренд – вона цілком і повністю нудна. Якщо ви відкриєте сайт ТСН і «Кореспондент», то відрізняються вони тільки зовні, а зміст - однаковий.
Вся журналістика перейшла у веб, всі копіпастять – копіюють у когось тексти і ставлять собі.
Що ж вам заважає стати відомим журналістом? Нічого. Раніше треба було працювати в газеті, мати якісь знайомства. А зараз кожен із вас може стати крутим наймоднішим журналістом. Руки в усіх розв’язані.
Ранок починається не з кави…
(зустріч з яскравим дуетом фотожурналістів)
«Ранок починається не з кави, а з перегляду стрічки новин і відбору тих подій, які цікаво було б зафіксувати», – запевняють, лукаво посміхаючись, молоді та енергійні магістри Інституту журналістики, фотожурналісти-професіонали та друзі в житті Олексій Фурман (National Geographic) і Сергій Полежака (Reuters).
 |
 |
Саме ці двоє 22 березня стали причиною «розрядки» між парами та джерелом натхнення на творчість для студентів-журналістів 3-го курсу. О, таких харизматиків 114-та ще не бачила! Вони ще зовсім молоді, але вже успішні. Їздять на метро, хоча в рюкзаках носять техніку, яка коштує не менше ніж крутий автомобіль, та не скаржаться, тому що займаються улюбленою справою. Хлопці щиро зізналися – нелегка це професія, адже ти мусиш бути і журналістом, і фотографом: «У нашій професії є моменти, коли хочеться повіситися. Так було восени 2011-го, коли йшов суд над Тимошенко і відкривали Олімпійський стадіон. Мозковий вибух», – сміються.
Від молодих і амбітних Олексія та Сергія прозвучало багато корисних порад і постулатів щодо роботи – з власного досвіду, з перших вуст, так би мовити.
Майбутньому журналісту на замітку:
- найбільше зло журналіста – лінь;
- не бійтеся спробувати себе в різних галузях журналістики;
- будьте відкритими до спілкування та мультимедійними, поповнюйте список контактів і знайомств;
- умійте себе подати (продати – хіхікають);
- повідом ближнього свого і конкурента свого про подію, не будь «жлобом»;
- думки про роботу – це ще не робота, стукайте – вам відчинять;
- публікуватись хоч десь – краще, ніж ніде;
- кордони відкриті, професіонали потрібні скрізь.
Наостанок дует порекомендував завітати на сайти різних інформаційних агентств, аби в домашній атмосфері за філіжанкою кави побувати в музеї шедеврів світового фотомистецтва. Насолоджуйтесь і ви: AP, AFP, Reuters, EPA, NOOR, VIIPHOTO, Magnum, Corbis, Getty.
Альона Руда ЖУ-312
Літературний «Закон двох К»
|
|
|
«Книжкові контракти» налагоджують контакти. Вже втретє поспіль Київська міжнародна літературна виставка встановлює зв’язок із книголюбами. Цей захід влаштовує своєрідні «побачення» письменників і поціновувачів їхньої творчості. Цьогоріч у рандеву взяв участь В’ячеслав Васильченко, доцент кафедри журналістики ІМВ НАУ.
Творчий вечір Олени Миколаївни Рижко
|
|
|
Коли до міста приходить вечір у більшості киян закінчується робочий день і з’являється вільний від роботи час. Кожен заповнює його по-різному: буденні домашні справи, незакінчена вдень робота, телефонні дзвінки, обов’язки, переповнений транспорт, затори і…втома. Але є люди, для котрих вечір восьмого листопада став інакшим.
Знаєте, є в Києві місця де час від часу вечорами відбуваються дива. Для того, щоб на них потрапити потрібно зовсім небагато: ваше бажання і ваш дорогоцінний час.
ЗВІТ про участь студентів спеціальності «Журналістика» Інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету у Всеукраїнській науково-практичній конференції до 20-річчя кафедри культури української мови Інституту української філології Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова «Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і світі» 9 листопада 2012 року у Всеукраїнській науково-практичній конференції до 20-річчя кафедри культури української мови Інституту української філології Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова «Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і світі» 9 листопада 2012 року
Кафедра культури української мови Інституту української філології Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова 9 листопада 2012 року організувала щорічну науково-практичну конференцію «Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і світі».
Подорож студентів до славетного м.Чигирин з куратором - Іриною Володимирівною Кевлюк
|
|
|
У вихідний більше всього хотілося б спати, закутавшись в теплий плід. Та сьогодні не судилося. Невеличкий, охайний бусик вже чекає. Зараз восьма, і якщо прикинути, то в дорозі будемо близько чотирьох годин. Виспатися б ...
За вікнами занадто гарний краєвид, аби проспати його. Очі стрімко линуть далеко за скло; думка одна: яка ж Україна все ж таки красива, сильна країна. Поля, поля, поля... Неосяжні поля соняшників, що відвернули лице від пиляви з доріг до життєдайного проміння сонця. А ще пшениця. Їдемо не швидко, тому встигаю розгледіти, як вітер-залицяльник грається з нею, проводить по її колоссю своїми сильними й водночас ніжними вустами. Хотіла б іще побачити маки — червоні шовкові красені з глибоким чорним сумом в очах, але їм не випало вирости на моєму шляху. Час стрімголов перескакує з години на годину, поки я мрійливо споглядаю за рідними ланами.
В’ячеслав Васильченко презентує власне видання на Львівському форумі. Казкове потойбіччя (у найкращому розумінні)
 |
 |
 |
У рамках ХІХ форуму видавців відбулася презентація з автограф-сесією детективного роману В’ячеслава Васильченка «Дворушники, або Євангеліє від вовкулаки», дипломанта літературного конкурсу «Коронація слова – 2012» у номінації «Романи» (Організатор: Твердиня, м. Луцьк, Національний музей-меморіал „Тюрма на Лонцького” (вул. С. Бандери, 1)
Участь студентів спеціальності «журналістика» Інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету в наукових конференціях протягом 2011-2012 навчального року
Протягом 2011-2012 навчального року студенти кафедри «Журналістика» Інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету продемонстрували високу активність у науковій діяльності. Вони взяли участь у трьох наукових конференціях.
31 жовтня 2011 року в Київському славістичному університеті в Інституті славістики та міжнародних відносин на кафедрі «Журналістика» була проведена щорічна наукова конференція молодих фахівців у галузі журналістики «Україна і слов’янський світ в сучасних ЗМІ: особливості взаємодії». Студенти Інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету взяли участь у конференції з такими науковими дослідженнями:
- Вихованець Ірина, студентка 5 курсу спеціальності «Журналістика» ІМВ НАУ, з доповіддю: «Тенденції розвитку видавництва наукової літератури»;
- Казакова Анна, студентка 5 курсу спеціальності «Журналістика» ІМВ НАУ, з доповіддю: «Глобалізаційні процеси у формуванні сучасного слов’янського медіатексту»;
- Костюк Ірина, студентка 2 курсу спеціальності «Журналістика» ІМВ НАУ, з доповіддю: «Польсько-українські відносини на сторінках українських мас-медіа»;
- Мостова Юлія, студентка 5 курсу спеціальності «Журналістика» ІМВ НАУ, з доповіддю: «Представлення України в слов’янській спільноті крізь призму ЗМІ».
Доповідачі у своїх наукових статтях піднімали актуальні проблеми журналістики, зокрема аспект взаємодії та взаємовпливу слов’янських країн у сфері масової інформації. Цей науковий захід продемонстрував тісний взаємозв’язок слов’янських країн у сфері мас-медіа і показав актуальність досліджень слов’янської журналістики. За матеріалами конференції було видано науковий збірник, де представлені досягнення молодих фахівців у царині журналістикознавства, зокрема і студентів Інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету.
10 листопада 2011 року студенти кафедри «Журналістика» ІМВ НАУ взяли участь у щорічній науково-практичній конференції «Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і світі», що була організована в Інституті української філології Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. Учасники конференції мали змогу виступити за такими секціями:
- Секція 1. Сучасні питання мовної політики та мовної культури в Україні
- Секція 2. Українська мова сьогодні. Стан і перспективи розвитку.
- Секція 3. Аспекти професійної комунікації в сучасній освіті
- Секція 4. Актуальні проблеми текстології, дискурсології, прагмалінгвістики.
Студенти Інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету взяли участь у науково-практичній конференції з такими науковими дослідженнями:
- Костюк Ірина, студентка 2 курсу спеціальності «Журналістика» ІМВ НАУ, з доповіддю: «Інтерференція як негативне явища на сторінках ЗМІ»;
- Кравченко Світлана, студентка 2 курсу спеціальності «Журналістика» ІМВ НАУ, з доповіддю: « “Пересопницьке Євангеліє” як пам’ятка української книжної і народної мови»;
- Мельник Оксана, студентка 2 курсу спеціальності «Журналістика» ІМВ НАУ, з доповіддю: «Нецензурна лексика у літературі: піар-хід чи закономірне явище?»;
- Мерзлюк Юлія, студентка 2 курсу спеціальності «Журналістика» ІМВ НАУ, з доповіддю: «Стан української мови в сучасному медіапросторі»;
- Тіщенко Аліна, студентка 3 курсу спеціальності «Журналістика» ІМВ НАУ, з доповіддю: «Роль і значення слів іншомовного походження в друкованих виданнях».
Доповідачі у своїх наукових статтях піднімали проблеми стану української мови на різних етапах її розвитку та аспекти її функціонування у засобах масової інформації. За матеріалами конференції було видано науковий збірник «Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і світі», де опубліковані наукові роботи студентів ІМВ НАУ.
4 квітня 2012 року в Національному авіаційному університеті відбулася щорічна ХІІ Міжнародна науково-практична конференція молодих учених і студентів «Політ. Сучасні проблеми науки». Студенти кафедри «Журналістика» Інституту міжнародних відносин взяли участь у конференції у секції «Журналістика». У конференції взяли участь п’ятнадцять осіб:
- Двигон А. В., Вживання перифразів у журналістських текстах
- Завоюра І.О., Стилістичні функції складнопідрядного речення з підрядними умови та часу в сучасних друкованих ЗМІ
- Іванова Г. С., Трансформація фразеологізмів у заголовках ЗМІ
- Калашнікова Д. Д., Гонзо-журналістика в сучасному інформаційному просторі
- Костюк І. А., Гендерні стереотипи в заголовках друкованих ЗМІ
- Кравченко С. І., Районна газета сьогодні
- Кривенчук О. В., Проблеми становлення fashion-журналістики як різновиду журналістики в Україні
- Малов М. А., Реклама газет: щоденно викликати бажання читати
- Мерзлюк Ю. Б,Деструктивний чинник розважальної орієнтації українського телебачення ( на прикладі «Нового каналу», «СТБ», «ICTV», «Інтер» та «1+1»)
- Мельник О. В., Громадянська журналістика:проблеми та перспективи розвитку
- Павленко Ю. В., Дотримання політичної нейтральності в сучасних телевізійних ЗМІ
- Пастухова М. В., Місце реклами в сучасних ЗМІ
- Потьомкіна А. Ю, Блогосфера як новий етап у формуванні журналістики
- Роїк Т. І., Тенденції метафоризації в засобах масової інформації
- Тіщенко А. О., Стилістичне використання афоризмів (на матеріалі текстів сучасної преси)
Доповідачі у своїх наукових статтях піднімали проблеми творення якісного журналістського тексту, його змістового наповнення, стилістичного та художнього оформлення, обговорювався стан сучасної української мови та її функціонування у засобах масової інформації.
За матеріалами конференції буде виданий науковий збірник тез конференції, а також планується публікація наукової статті Костюк І. А. «Гендерні стереотипи в заголовках друкованих ЗМІ» в збірнику наукових праць Національного авіаційного університету «Наука і молодь».
Крім участі в науково-практичній конференції «Політ. Сучасні проблеми науки» в секції «Журналістика», студенти другого курсу взяли участь у конференції в секції «Актуальні проблеми сучасного філософського знання» (5 квітня 2012 рік):
- Костюк Ірина «Роль релігійного чинника в політичному процесі України»;
- Кравченко Світлана «Окультні рухи в сучасному суспільстві»;
- Кривенчук Олена «Роль жінки-християнки в церкві та суспільстві»;
- Мерзлюк Юлія «Неоязичництво – шлях до відродження дохристиянських вірувань в Україні».
Крім участі в наукових конференціях, студенти підготували наукові роботи для наукового збірника кафедри «Журналістика» ІМВ НАУ «Наукові записки кафедри журналістики. Студентські та аспірантські дослідження (журналістика, лінгвістика: проблеми взаємовпливів)». До публікації в збірнику було подано тринадцять студентських робіт, серед яких:
- Іванова А. С. Вплив українського сучасного телебачення на молодь
- Калашникова Д. Л. Методи впливу засобів масової інформації на формування суспільної думки
- Костюк І. А. Конвергентна журналістика: перехід на нові формати
- Кравченко С. І. Районна газета на сучасному етапі
- Кривенчук О. В. Fashion-журналістика. Проблеми становлення в Україні
- Мерзлюк Ю. Б. Фактор страху як ефективний метод неомаркетингової діяльності в системі ЗМІ
- Павленко Ю. В. Роль ЗМІ в розвитку СНД
- Пастухова М. В. Місце реклами у сучасних ЗМІ
- Потьомкіна А. Ю. Переваги, недоліки та перспективи розвитку української блогосфери
- Двигон А. В. Експресивно стилістичне забарвлення перифразу у текстах сучасних ЗМІ
- Завоюра І. О. Стилістичні функції складнопідрядного речення з підрядним умови в сучасних друкованих ЗМІ
- Тіщенко А. О. Вставні конструкції як стилістичні засоби (на прикладі ЗМІ)
- Шевчук Н. О. Стилістичне використання потенціалу синонімії в газетному дискурсі
Також студенти взяли участь у круглому столі молодих експертів Росії та України «Росія та Україна: на шляху до нової архітектури європейської безпеки», організований Інститутом міжнародних відносин Національного авіаційного університету, Фондом підтримки публічної дипломатії ім. А. М. Горчакова (РФ) та Центром міжнародних та порівняльних досліджень (Україна). Робота круглого столу проходила у трьох секціях:
Трансформація європейського середовища безпеки (1991 – 2012 р. р.): нова роль старих інститутів
Атлантичний елемент у формуванні європейського середовища безпеки: роль США.
Інтеграційні процеси на пострадянському просторі як нові елементи європейського середовища безпеки.
У першій секції взяв участь студент п’ятого курсу Мельничук Сергій з доповіддю на тему: «Роль і місце пострадянських ЗМІ в архітектурі європейського простору безпеки», а також студентка четвертого курсу Срібняк Христина з доповіддю «Роль мас-медіа в реформуванні системи європейської безпеки». У третій секції взяла участь студентка третього курсу Тіщенко Аліна з доповіддю «Інформаційне забезпечення роботи основних інтеграційних структур».
Крім цього студентка четвертого курсу Павленко Юлія брала участь у Форумі молодих фахівців «Україні – ЄС – укладання угоди про асоціацію», що проходив 14 квітня 2011 року в Києві, у науково-практичній конференції «Електронний уряд в Україні. Засади та перспективи», організотаром якої було Наукове товариство студентів та аспірантів Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка (6 грудня 2011 рік), у науково-практичній конференції «20-річчя СНД – результати та перспективи», яка була організована Центром російського співробітництва в м. Києві, Посольством РФ в Україні та ВМГО «Молодіжна дипломатична ініціатива» (березень 2012 року) з доповіддю на тему: «Роль ЗМІ у розвитку країн СНД».
Студентка третього курсу Завоюра Інна брала участь у науково-практичній конференції «Законність і правопорядок: механізми забезпечення» (2012 рік), а також у науковій конференції «Теорія і практика сучасного права: перспективи та сьогодення» (2012 рік) та «Тенденції та пріоритети реформування правової системи України» (24-25 травня 2012 рік).
ПОЗДОРОВЛЯЄМО!
18-19 квітня 2012 року студентка другого курсу спеціальності «журналістика» Світлана Кравченко брала участь в олімпіаді з української мови за професійним спрямуванням. Захід організовував Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, де й пройшла сама олімпіада. У своїй, гуманітарній секції, студентка Національного авіаційного університету посіла 1 місце, набравши найбільше балів за усний та письмовий етапи. У загальному рейтингу (разом із юристами, економістами) Світлана на 5 місці. Студентка була нагороджена дипломом Чернівецьким університетом, а також двома подяками від кафедри українознавства Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету.
Також, Світлана Кравченко брала участь у ІІ етапі ХІІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика, що проходив у приміщенні Національного педагогічного університету імені Бориса Грінченка. Світлана посіла 1 місце, набравши дев’яносто балів зі ста можливих, за що була нагороджена дипломом та цінним подарунком.
Студентка четвертого курсу спеціальності «журналістика» Ірина Самоздран брала участь у конкурсі творчих робіт організованому у Національному авіаційному університеті, де зайняла 3 місце.
«Одноплемінники», або Щиголь авітамінозу…
Як добре, що людські голови інколи відвідують непогані ідеї. Нещодавні відвідини Луцька – саме така. Уже й не згадаю, кому вона спала на думку. Та, мабуть, і не треба. Головне – що на Волині проведено два чудових дні…
Те, що треба було витратити 10 годин тільки на дорогу туди й назад, а ти ж маєш надзвичайно багато роботи, і обов’язковий авітаміноз не стали серйозними перешкодами. Бо там відбувалася феєрія, - найприємніше, що може відбутися з письменником. І це – зовсім не вручення престижної премії. Усе значно простіше. Спілкування з читачами. У принципі, читачі – це ті ж самі люди. Але не байдужі до того, що ти робиш. А робиш ти це (пишеш), тому що тобі подобається. А «ті ж самі люди» читають тому, що їм теж подобається. Виходить, що ми – однодумці. Ні. «Одноподобці». Навіть більше – належимо до одного племені. Що поклоняється єдиному божеству – мистецтву слова. Сиріч – художньому тексту. Цим людям цікавий ти. А вони – цікаві тобі. Отже, йдучи назустріч – таки зустрілися. Насправді, так відбувається завжди. Якщо йти один одному назустріч, обов’язково опинитесь візаві. Ключове слово «назустріч».
Зустрічі ж зі студентами – це феєрія подвійна. Вони вже майже не діти (з їхньою безпосередністю), але ще й не дорослі (з їхньою дипломатичністю). І тоді начувайся. Запитають таке…
«Київ: там багато містики? Як він надихає?»
«Містика на кожному кроці. Тим більше – тут місця, де діють герої твоїх творів. І ти вже й сам починаєш вірити, що вони – не вигадані тобою, а реальні».
«Чим ваша книга особлива? Оцініть її за десятибальною шкалою».
«По-перше, вона моя. По-друге, вона моя і «Твердинина». По-третє, вона моя, «Твердинина» і «Коронації». Ще однієї такої ніде у світі немає. А за десятибальною шкалою я поставив би їй 100».
«Чи не заважає ваша наукова й творча діяльність особистому життю?»
«У мене це все настільки змішано та сплутано, що вже й не розбереш, де там і що. Я такий собі дракон з трьома головами: наука, література й особисте життя. Але нікому не дозволю їх позрубувати».
«Кажуть, що жінка-письменник не може бути хорошою дружиною. Як щодо чоловіка-письменника? Чи вистачає часу на родину? І як вона сприймає вашу творчість?»
«Не чув такого. Мабуть, правда, раз кажуть. Який я чоловік – краще запитати у дружини. Часу, зрозуміло, бракує, але про родину намагаюся не забувати. Та, чесно кажучи, вона й сама не дасть це зробити. Навіть якби захотів. А з успіхів, звісно, радіє».
«Чи є у вас задум нової книги?»
«Уже майже є й свіженька книга. І кілька задумів. Аби лиш Господь не відвернувся. І дав здоров’я та розуму все здійснити. Та, гадаю, буде саме так, як я хочу. Ну – і Він».
«Не пробували себе в поезії?»
«Звісно. Я майже впевнений, що кожен прозаїк починав як поет. Це практично закономірність. Але в прозі почуваюся впевненіше. Хоч і поезію не забуваю. У новому романі (хоч він і написаний раніше, а вийде й пізніше –з Божою допомогою), як і в «Дворушниках», є мої поезії. А минулого року я написав вірш «Тарасові», з яким мій син посів 2-ге місце на районному конкурсі читців».
«Чи можете якусь книгу сучасних авторів назвати геніальною?»
«Книгу не можу. Зате можу назвати автора. Ліна Костенко».
«Чи є письменник, на якого рівняєтесь?»
«Немає. Але в багатьох навчаюсь. І вдячний їм за це».
«А хто серед ваших улюблених авторів?»
«Микола Мартинюк, Петро Коробчук, Олена Рижко, Володимир Лис, Василь Шкляр…».
«Ви часто згадуєте Дена Брауна. Чи можна провести паралель між вашим головним героєм і Робертом Ленгдоном?»
«Не знаю, чи двічі – це часто. Але вам видніше. Паралель не можу. Хіба що перпендикуляр. Якщо ж серйозно, то свого героя я придумав ще 1991 року. Не знаю, чи вигадали на той час Ленгдона. Правда, мій Богдан Лисиця тоді ще професором не був. Усього лиш випускником Універу ім. Тараса Шевченка. І роман, у якому він з’являється, ще не дописано. Але надію плекаю. Проте між двома професорами щось спільне обов’язково знайдеться».
«Чому ви пов’язали українську політику з містикою?»
«Тому що там багато дворушників. А трапляються й вовкулаки».
«У своєму творі ви намагаєтеся показати справжню дійсність чи проектуєте цікавішу або бажану?»
«Моделюю. Таку, якою вона ніколи не була, якою ніколи не буде, але якою бути могла б. І це стократ цікавіше, ніж заповнювати пересічний міліцейський протокол».
«Чому обрали саме образ вовкулаки?»
«Тому що він поєднує в собі два світи – цей і той. Саме між цими двома світами й відбувається людське існування. А ще цей образ втілює ідею рекурентності, тобто смерті заради нового народження. Це надзвичайно цікаво».
«Вставки в тексті про вовкулак – це ваші власні розвідки, фольклор чи все ж таки довідкова література?»
«Це моя системна аналітика. Втілена в оригінальних текстах».
«Ви вважаєте себе вовкулакою в літературі?»
«Я просто вважаю себе вовкулакою. Але надзвичайно симпатичним і добрим. Що ж до літератури – то хай вирішує читач».
«Чи бачите ви в сучасній українській літературі явних конкурентів вашому стилю?»
«А ви бачите конкурентів своїй красі? Ось приблизно і я так само».
«Як ви відреагуєте на те, що вас у статті журналіст образно назве «українським вовкулакою» або ж «творцем українських вовкулак»?»
«Не ображуся. Я ж «у темі», що таке журналістика. Тому поставлюся з розумінням, бо знаю, чому так буде зроблено. Щодо «творця», то дякую за таку високу оцінку. Але вовкулак – і не тільки українських – створила народна уява. Найгеніальніший автор усіх часів і народів».
«Що вас надихає? Як і коли зазвичай приходить муза?»
«Нічого не надихає. Потреба й бажання писати виникають так само, як і потреба й бажання дихати. А муза від мене й не йде. Ось їхав до вас, то вона теж їхала в маршрутці. І разом ми кілька сторінок нашкрябали».
«Чи впливає на вас гніюча буденність?»
«Ні, звісно. Я одразу ж перетворюю її на феєричну святковість».
«Чи наявні риси автобіографізму в романі «Дворушники»?»
«Звісно. Перед початком написання я кілька разів перекидався на вовкулаку, бігав до лісу й жив серед вовків… Насправді ж – хай Бог боронить кожного з нас біографічно бути дотичним до «детектив сторі». Краще до комедій. А ще краще – до любовних історій. З «хеппі ендом», звичайно ж. Хоча в героєві дещо від мене усе ж є. Ми обидва красиві й розумні. А, іще – скромні».
«Чи любите ви подорожувати?»
«Так. Ось «приподорожував» до Луцька».
«Ви були й завідувачем кафедри, й деканом, і носили погони підполковника міліції. А чи про це мріяли в дитинстві?»
«Мріяв бути письменником. А ще – співаком. У шкільні роки грав і співав у ВІА (вокально-інструментальному ансамблі), коли служив у військовому оркестрі, був заступником диригента (заступником командира взводу – по-військовому). Але пройшла мутація і голос пропав. А вміння писати розвинулося. Так що мрії збуваються. Мрійте й не бійтесь».
«Чи є у вас задум написати щось цікаве для прекрасної половини людства?»
«А хіба ця половина вже сказала, що написане мною нецікаве? Якщо так, намагатимуся стати цікавим у наступних книжках. Хоча гадаю, що все, що робить «непрекрасна половина», все одно адресоване прекрасній».
«Чи сприймуть адекватно політичні діячі алюзії на себе?»
«Вони книжок не читають, тому хвилюватися немає підстав. Хоча нещодавно був такий цікавий випадок. Читачка прислала відгук на «Дворушників» і підписалася «Ніна Депутат». На своїх сторінках у соцмережах я пожартував: «А кажуть, що депутати книжок не читають…»
«Багато авторів детективів користуються допомогою людей, добре обізнаних у тій чи іншій галузі. Скажімо, Марек Краєвський наводить у кінці своїх текстів цілі списки таких людей. Чи звертались ви до експертів, можливо, науковців, пишучи свої твори?»
«Безумовно. Ведучи мову про банкірів, консультувався у знайомих, що працюють у банку. З журналістикою знайомий сам. Звертався й до міліцейських детективів. Про одного з них, полковника Дмитра Никифорчука, згадую у двох книжках. Це реальна людина. Мій товариш, теж начальник кафедри. До всього він – ще й доктор юридичних наук. Але багато доводиться працювати й самому, шукаючи потрібну інформацію. Ставати експертом у тому чи іншому питанні. Без цього – ніяк».
«Чого б ви побажали письменникам-початківцям?»
«Стати маститими. Але без колосальної роботи це неможливо. Тому хай готуються. І в спортзалі – також. Успішний письменник – це здоровий письменник. А про читання я вже й мовчу…»
В’ячеслав Васильченко
ЛЕКЦІЯ ПРО ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ У ДЕНЬ МИЛОСЕРДЯ
Викладач кафедри журналістики Вероніка Василівна Чекалюк ініціювала проведення виховної години для студенток ІМВ НАУ. Мета заходу - продемонструвати молоді нерозривність ланцюжка, а саме: здорова дівчина – це здорова матір – здорова дитина, як результат – здорове суспільство.
23 лютого відбулася доброчинна акція з участю студенток 4 курсу. УКиївському пологову будинку №5 проведено акцію «День милосердя». Про духовність у стосунках між молодими людьми, про правила етикету й поваги один до одного розповів священик отець Георгій, про здоровий спосіб життя, про роль жінки у суспільстві повідав головний лікар полового будинку № 5 Дмитро Олександрович Говсєєв. Студентам випала нагода поспілкуватися не лише зі священиком і лікарями, а й зі щасливими проділями.
Від Української православної церкви та соціального проекту «Родинний бал» матері отримали подарунки – невеличкі ікони та дискиіз записами колискових народів світу та текстами пісень для матусь.
Акція була проведена вперше, але співробітництво духовенства і лікарні почалося ще в 2001 році. Щотижня о.Георгій проводить годину духовного спілкування з вагітними, щоб підготувати їх та всю родину до появи нового життя - народження дитини. О.Георгій впевнений: «Жінка має духовно зрозуміти, що вона стане матір’ю. Вона повинна зрозуміти відповідальність перед Богом і перед собою. Церква відкрита для всіх, чия душа прагне молитви і очищення. Вважаю,що вагітна має відвідувати Храм, бо тоді дитина з самого народження бути жити з вірою в серці».
Духовність і фізичне здоров’я – необхідні складові для розвитку особистості, для досягнення життєвих вершин. У храмі відбувається хрещення немовлят за бажанням батьків. Також отець проводить хрещення немовлят,які знаходяться у реанімації. Під час важких пологів або операцій проводиться служіння в храмі. Великий плюс цього пологового будинку, що лікарі мають право відмовити жінку від аборту, якщо та хоче зробити його без медичних показань.
Студенти ІМВ НАУ позитивно сприйняли зустріч у пологовому будинку. Там створено гарні умови для породіль: хороший ремонт,якісна медична техніка тощо…
Соціальний проект «Родинний бал», духовенство і лікарня планують і надалі проводити пізнавальні лекції для молодих сімей та тих, хто планує вступити у шлюб.
(фото) Вікторія Савонік і Лілія Цимбалюк
Кафедра журналістики на телеканалі «ТВІ»
В процесі зйомок було обговорено ряд актуальних питань суспільства. В.Чекалюк трималася стримано, щоб «не перегнути палку», бо публіцист не має права нав’язувати свою думку, – лише «підштовхнути» аудиторію до роздумів, а висновки глядач, звичайно ж під впливом автора, має зробити сам. Артур Сульцбергер, «Нью-Йорк Таймс», жартує: «Ми, журналісти, розповідаємо читачам, куди пішла кішка, а далі публіка вже хай сама займається кішкою».
Зрозуміло, що однозначність публіцистичної ідеї не робить її завжди правильною. Публіцист, порушуючи певну проблему, зрештою, пропонує гіпотетичний варіант її розв’язання. Будучи першопрохідцем, він, як ніхто інший, наражається на небезпеку дати й помилковий варі¬ант її розв'язання. Тож варто пам’ятати сказане ще Наполеоном: «Журналіст – це чистильник вулиць, який прибирає пером». Тому й необхідна свобода слова й вільна конкуренція на ринку ідей, пропонованих публіцистичних концепцій. Для авторів же загальнолюдські засади журналістики є тією можливою гарантією, яка допоможе їм виробити правильні погляди на порушені проблеми.
Подібні зустрічі в прямому радіо і теле ефірі необхідні для подальшого розвитку теоретичної журналістики. Бо без практики – теорія НІЩО.
Зустріч В.В. Чекалюк з Блаженнішим Кардиналом Любомиром ГУЗАРОМ
Великий філософ, надзвичайно мудра людина, великий патріот України Любомир Гузар уважає, що проблеми українців можна вирішити вірою у добро, щоденним навчанням і саморозвитком, удосконаленням: молодому поколінню треба свідомо працювати для того, щоб подолати труднощі і стати на шлях правильного розвитку. Для цього молоді потрібно вчитися виховувати себе, вчитися розуміти народ, чути себе і людей.
Зустріч, що відбулася у КМА традиційно проходила у формі діалогу. З Любомиром Гузаром говорили про те, як правильно виховати у собі духовні цінності, не піддаючись негативним впливам Вероніка Чекалюк:я захоплена цією Людиною, під враженнями підготувала статтю і лекцію на тему соціальних комунікацій. Ця зустріч з людиною-легендою надзвичайно тепла й емоційна.
Одна з тем - спілкування: питання еміграції. В той час, коли молодь мріє про працю за кордоном, Любомир Гузар повертається з європи в україну й акцентує на перспективі тут, на українській землі... Можу сказати, що ніколи не кажи ніколи. І коли лунають твердження, що люди, які їдуть з України в пошуках кращої долі, ніколи не повернуться...не правда! Я пишу зараз свою докторську дисертацію, глибоко вивчала цю тему: збереження ідентичності....
У кандидатській досліджувала тих, хто поїхав і не повернувся. Я була волонтером на Форумі українців світовому кілька років поспіль. Склалися дуже добрі стосунки з українцями, які розпорошені по всьому світу, і на сьогоднішні я спілкуюся з ними по скайпу..і щодня чую від них про готовність і бажання повернутися в Україну. За 5 років успішних 60 осіб таки повернулося.
БУДЬМО ЩАСЛИВІ НА СВОЇЙ ЗЕМЛІ.
